Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

Війна «голубих екранів»

Керівники «Суспільного» заперечують закиди колективу ТРК «Львів» про те, що студію доводять «до ручки». Натомість місцеві журналісти вважають, що Львів має зберегти телебачення з багаторічною історією.

Цього тижня градус напруги між прибічниками та противниками реформування ТРК «Львів» у «Суспільне мовлення» (реформи передбачають масові скорочення колективу Львівського телебачення, закриття програм з багаторічним стажем та суспільним резонансом, зокрема авторських передач на тему війни на сході, про волонтерство. Натомість вітаються банальні «розважайлівки». – Авт.) досяг критичної межі. Кількадесят журналістів, редакторів, операторів, інженерів ТРК «Львів», а також учасників АТО та громадських активістів Львова вийшли на пікет під стіни Львівської обласної ради. На сесії облради виступили ветерани ТРК «Львів», просили в обласних обранців захисту та підтримки. Відтак обговорення реформ на телебаченні вийшло на публічну площину. Колектив ТРК «Львів» озвучив представникам «Суспільного» своє бачення, а у відповідь отримали аргументи необхідності реформ.

«Погоджуємося, що зміни на часі, – наголосила під час пікету заступник голови первинної профспілкової журналістської організації ТРК «Львів» Людмила Майор. – Готові змінюватися та удосконалюватися. Та не розуміємо таких речей, коли з 315 працівників залишають 76, а решта йдуть на скорочення... Не зрозуміло, за яким принципом проводять відбір кадрів. Хочемо заручитися підтримкою місцевої та регіональної влади».

Як розповіла «ВЗ» голов­ний редактор філії ПАТ НСТУ «Львівська регіональна дирекція» Оксана Клим (вона теж потрапила під скорочення в рамках цих реформ, на Львівському телебаченні працювала сімнадцять років. – Авт.), проблему із недолугим реформуванням вона публічно озвучила на сесії Львівської обласної ради. Обласні обранці запевнили, що готові підтримати і допомогти колективу телебачення. «Депутати облради створили спеціальну комісію, яка має вирішити цю проблему, також готують звернення до Верховної Ради, до президента України та до керівництва НСТУ, – наголошує Оксана Клим. – Вони за те, щоб колектив телебачення не розвалився і були збережені програми, які мають цінність для львівського регіону».

За словами Оксани Клим, нове керівництво телебачення вважає, що програм про війну сьогодні, по суті, не потрібно... Натомість у пріоритеті – розважальні програми та випуск новин. «Львівське радіо було за Польщі, за «перших совітів» його не знищили, німці прийшли – не знищили, «другі совіти» – не знищили, а зараз, на 27-му році Незалежності України, має­мо допустити знищення», – своєю чергою вважає директор Львівського радіо Мирослава Лубкович.

Свою думку щодо реформ на ТРК «Львів» висловив заслужений журналіст України, лауреат премії імені Ірини Калинець Василь Глинчак. Його обурила «унікальна» трансляція історичної події – століття бою під Крутами від флагмана «Суспільного» – «Перший UA». «На урочистостях виступає священик. Ні сану, ні імені не знаємо, – наголошує Василь Глинчак. – Оголошення виступу його не було в ефірі, субтитру теж. Та й навіщо? На його виступі ми знову ж таки слухали великопроблемні розважання на предмет того, чому в нашій армії досі в ужитку звертання «товариш» та міркування про нову уніформу. Замість високоурочистого вшанування події нам піднесли якесь гібридне видовище-слуховище. А може, так і треба комусь?».

Публічна дискусія довкола майбутнього ТРК «Львів» перетворилася на... сварку. Крім журналістів ТРК «Львів» та викладачів факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, знаних діячів мистецтва, виступали також громадські активісти, серед яких – колишні працівники ЗМІ. У деяких моментах була відчутна напружена атмосфера. Меседжі цієї дискусії – Львів має зберегти телебачення з багаторічною історією, львів’яни не пробачать його знищення і перетворення на «канал новин ні про що».

Щоб дізнатися суть реформ та почути позицію на закиди колективу ТРК «Львів», телефоную по коментар до члена правління ПАТ НСТУ Інни Гребенюк. Представник «Суспільного» запевнила, що ніхто не збирається розвалювати телебачення з історією та добрими традиція­ми журналістики, просто деякі програми віджили своє і не йдуть у ногу з часом. Мовляв, контент ТРК «Львів» варто прискіпливо проаналізувати і залишити в етері лише ті програми, які користуються попитом. Пані Інна каже, що тепер будуть нові правила відбору програм в ефір – на конкурсній основі. Кожен журналіст Львівського телебачення, який хоче створити авторську програму на певну тематику, чи має інші креативні ідеї, змушений буде змагатися на конкурентних засадах. Так, на її думку, буде справедливо, оскільки глядач отримає нові програми.

Закиди деяких журналістів про те, що зараз на ТРК «Львів» знищують патріотичні програми, зокрема ті, що інформують про стан справ в АТО, Інна Гребенюк назвала маніпуляцією. «У нас немає завдання закривати такі програми, – каже. – Питання – в якості програм. А для цього запроваджуємо відкритий конкурс. Кожен журналіст має право подавати свої ідеї програм про традиції, культуру, патріотичне виховання. Це все вітається. Хочемо, аби кожна філія «Суспільного» транслювала свої програми 24 години на добу».

«З огляду на недостатнє фінансування, треба мінімізувати господарські витрати, кадри, – продовжила розмову Інна Гребенюк. – Якщо раніше скорочення планувалося розтягнути на кілька років, то тепер питання треба форсувати. На жаль!».

Ще одне питання, яке не можна не задати представнику НСТУ, – побоювання колективу ТРК «Львів» за приміщення телестудії. Подейкують, ласі приміщення хочуть «прихватизувати». «Не знаю, звідки такі побоювання? – здивувалася Інна Гребенюк. – Підстав для приватизації приміщень телестудій немає. Закон передбачає – майно, яке належить НСТУ, не може бути жодним чином відчужене».

Фото Павла ПАЛАМАРЧУКА