Молодий – не означає нездібний

Усі молоді люди рано чи пізно стикаються з проблемою пошуку роботи. Хтось залишається без фінансової підтримки батьків і тому змушений виживати на малу стипендію, хтось жадає здобути перший робочий досвід, а комусь необхідна самореалізація. Однак більшість студентів зауважує, що знайти роботу не так легко. Адже роботодавці хочуть бачити у потенційного кандидата і досвід, і розум, і молодість. «ВЗ» зібрав кілька практичних порад від студентів, які допоможуть знайти роботу мрії.

Перше питання – де знайти пропозиції роботи? Звичайно, можна купити газету чи журнал на кшталт «Шукаю роботу», але там навряд чи можна знайти щось потрібне. Найпростіший шлях – Інтернет. Є безліч порталів працевлаштування, на яких варто зробити власне резюме, часто його оновлювати, підписатись на розсилку і відповідати на пропозиції вакансій. Це справді працює і легко робиться навіть без телефонних дзвінків. Зазвичай на таких сайтах також є окремий розділ «Робота для студентів», де можна знайти вакансії для початківців чи тимчасового підробітку.

Олена Гриник, 18 років, студентка, працює адміністратором ресторану:

«Шукала собі на зимові канікули підробіток. На одному з сайтів з пошуку роботи мене зацікавила вакансія адміністратора. В оголошенні все доступно та чітко написано – вимоги, обов’язки, зарплата. До речі, у вакансії була примітка «беремо студентів». Це зекономило мій час у пошуку роботи. Розглядайте лише ті вакансії, на яких можуть набирати студентів. Тобто роботодавці передбачають ваші «прогули» під час сесії чи без проблем дозволять піти з роботи раніше на пару чи іспит».

Найлегший спосіб пошуку роботи – це розпитування знайомих, які її вже мають. Адже персональна рекомендація чи пропозиція діють набагато краще за офіційний пошук. При цьому роботу можуть запропонувати ледь-ледь знайомі люди з соціальних мереж чи знайомі знайомих, яким якраз потрібні нові люди. Не цурайтесь постів у різних соціальних мережах, та й простого розпитування друзів чи батьків. Якщо люди знати­муть про вашу проблему, то вони зможуть звернутись, у першу чергу, до вас, якщо з’явиться вакантне місце. Такий метод набагато простіший, бо легше довіритись навіть заочно знайомій особі, ніж зовсім чужій, яку вперше побачиш на співбесіді. А рекомендація навіть ледь знайомої людини – це вже величезна перевага. Адже не варто приховувати, що в нашому суспільстві надто часто влаштовують на роботу саме «своїх» людей.

Інна Овчаренко, 20 років, менеджер логістичної компанії:

«На той момент я активно шукала роботу вже кілька місяців. Але про свої пошуки нікому не казала. Одного разу в розмові зі знайомим випадково згадала про те, що я безробітна, а за освітою майбутній логіст. Він одразу запропонував мені місце у своїй компанії. Досвіду я на той час не мала, закінчувала тільки 2 курс. Однак знайомий запевнив: «Я знаю, що ти цілеспрямована, чесна та дуже відповідальна. Саме такі риси я шукаю у своєму менеджері».

Безперечно, поки сам себе не похвалиш – ніхто не похвалить. Але секрет у тому, щоб написати «смачне» резюме, але при цьому щоб його зміст лишився реалістичним. Особливо цікавим є пункт «особистих якостей» чи різноманітної додаткової інформації, де зазвичай пишуть про суто позитивні сторони характеру особи. Тому не варто писати нескінченний синонімічний ряд компліментів, краще зосередитись на самому змісті документа. Пам’ятайте, що у роботодавця мало часу, тому читати всі ваші лестощі самому собі для нього сенсу немає (бо всі вони однакові по суті). А от сам факт наявності величезної за розміром хвальби – момент, який краще за все описує особистість.

Водночас не варто писати, що ви майже нічого не знаєте, в університеті вас нічого не встигли навчити, іноземна мова нерозвинута і досвіду роботи нема. Згадайте всі практичні навички, які були здобуті під час освіти чи просто в житті, перш за все про ті здібності, які не видаються вам надто особливими. Якщо ви їх пропишете, то це дасть лише зайвий привід запросити на співбесіду, де будуть важливими зовсім інші фактори.

Анастасія Коновалець, 20 років, журналіст:

«Якщо на сайті з пошуку роботи ви створили резюме і чекаєте «щасливого дзвінка», то цього замало. Дуже важливо писати супроводжувальний лист. Для прикладу, варто банально уявити роботодавця, який перевіряє свою пошту і знаходить безліч листів з морем резюме. І які резюме він розгляне першими? Саме ті, в листі до яких написано кілька слів на кшталт «мене дуже цікавить ваша вакансія. Маю такий-то досвід роботи, хочу навчитись...». Не бійтеся говорити про свої недоліки чи відсутність досвіду, акцентуйте увагу на ваших перспективах та молодості».

Будьте пильними!

На жаль, аферисти існують усюди, в тому числі й серед роботодавців. Тому якщо ви моментально отримали відповідь на своє резюме, то не варто стрибати від щастя. Звичайно, це може бути проста розсилка шаблонного тексту для кандидатів. Але спитайте себе: невже їм настільки потрібна людина, що не важливо прочитати хто це, а одразу запрошувати на співбесіду? Це перший «дзвіночок» тривоги. Особливо якщо в цьому тексті є вимога просто зробити яке-небудь пробне завдання або щось для перевірки. Після цього «роботодавець» може моментально зникнути з горизонту, залишившись із вашим безкоштовним напрацюванням. Більш жорсткий варіант – взяти на роботу бідного студента на випробувальний термін, потім, незалежно від його роботи, не оплативши весь цей час, вигнати, тим самим використавши безкоштовні щиросердні зусилля (а вони справді такі, якщо людина хоче працювати там далі).

Марина Кравець, 19 років, копірайтер:

«Восени відправляла резюме на вакансію копірайтер. Працювати можна вдома, платять за зроблену роботу кожного тижня. Мені відповіли швидко і без жодних розпитувань чи співбесід запропонували написати пробне завдання, що теж цілком звично. Відправивши пробну статтю, відповіді не отримала. За кілька днів, зайшовши на біржу статей, подивилась у рубрику статей про хобі. Там я побачила початок власної статті, яку точно ніхто інший не писав! Тож раджу перевіряти компанію, куди ви збираєтесь податись, або куди вас запрошують. Відверто розпитуйте про гарантії і компетентність компанії, про можливі офіційні документи чи контракти».