У Львові відгуляли гуцульське весілля

Це все презентували під час Дня гуцульської культури, який відбувся біля пам’ятника Тарасові Шевченку.

Львів’ян зібралася повна площа. Самобутні гості розпочали, як і личить у постріздвяний період, із дзвінкої коляди. Гуцульські колядники — у народному вбранні, з трембітами, скрипками, дзвіночками… Гуцульські співанки, далі - запальний народний танець. Для охочих навчитися танцювати “Гуцулочку” влаштували майстер-класи. Захопив ще один дарунок від гостей - відтворення справжнього гуцульського весілля. Показали, як молодий іде до молодої із деревцем, прикрашеним різнокольоровими стрічками. Гості несуть коровай, теж яскраво вбраний. Під час весілля усіх частували “колачем” — обрядовим хлібом.

Поки на сцені дарували театралізоване мистецтво найкращі мистецькі колективи Верховинщини, поруч на площі у наметах тривав показ автентичної гуцульської убирі (одягу). А у містечку майстрів розгорнули святкову виставку виробів декоративно-ужиткового мистецтва: вишивки, ткацтва, кушнірства, бісероплетіння, писанкарства та інших видів народного мистецтва, якими так багатий гуцульський край. Від краси очі розбігалися. Деякі ціни, правда, зашкалювали. Вишиваний кептар ручної роботи коштував від п’яти тисяч гривень. Були і крисані, рогатки, довбушівки, чільця (це все головні убори). Великий вибір вишиванок, вишитих картин. Демонстрували різні техніки вишивки — і традиційну, і з бісеру. Жіночу сукню із сучасною народною вишивкою можна було придбати за 3,5 тисячі гривень. Майстриня-вишивальниця Ганна Марфимович зі села Довгополе, окрім рушників із чудовими візерунками, привезла частунки - смаколики гуцульської кухні: книші, медівники, гуслянку, пампушки, манники. “Аби львів’яни не лише на вишивки подивилися, а й скуштували справжніх гуцульських страв, ввечері перед від’їздом вирішила усе це приготувати. Щоб не їхати в гості з порожніми руками”, - розповідає майстриня.

Візит до міста Лева понад 150 жителів Верховинщини — хороша промоція гірського краю. Захід організували Львівська обласна державна адміністрація, Верховинська районна рада Івано-Франківської області. Верховинці пропонували львів’янам тури вихідного дня мальовничим гуцульським краєм та запрошували у туристичні мандрівки Карпатами – на Говерлу, Піп Іван, Писаний камінь, Бребенескул, Ребра, Шпиці, Дземброню, Довбушанку. Львів’яни отримали рекламні проспекти про музейну Верховинщину – музеї Івана Франка, Гната Хоткевича та Гуцульського театру, музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів імені музиканта-віртуоза Романа Кумлика, музей гуцульської магії, хату-музей «У трембітаря», музей фільму «Тіні забутих предків» та інші.

Фото Євгена КРАВСА