Передплата 2024 «Добрий господар»

«Перед екзаменом обмацував дівчат. А потім давав їм по дупі...»

В оцінці непристойної поведінки директора школи щодо учнів підпорядкованого йому закладу склалася кругова порука.

Миколаївський районний суд задовольнив скаргу жителя Устя Романа Дмитришина на бездіяльність місцевої поліції при розгляді його звернення про аморальну поведінку директора місцевої школи Віталія Бахорського. Суд зобов’язав слідчого цього правоохоронного органу внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДС) відомості на підставі заяви Романа Дмитришина про вчинення кримінальних правопорушень.

«Високий Замок» писав про надзвичайну подію в Усті (Суд визнав протиправною бездіяльність Миколаївського райвідділу поліції при розгляді звернення про аморальність директора школи, «Засунь собі свою грамоту знаєш куди!..»). Кілька теперішніх і колишніх учениць, їхні родичі розповідали, що директор школи Бахорський (він же — викладач географії, правознавства, практичний психолог), порушуючи елементарну етику, дозволяв собі неприпустимі речі: кидав непристойні репліки на адресу дітей (як-от — дівочі груди називав “сочними булками”), плескав школярок по сідницях... Перед кожною контрольною чи самостійною роботою у пошуках шпаргалок запихав руки під спідниці, у ліфчики, при цьому торкався інтимних частин тіла... Отриману старшокласницею нагороду в “Артеку” казав “засунути, знаєш куди”. А батька цієї школярки, якому та обіцяла поскаржитися на рукоприкладство педагога, обізвав “черв’яком”, обіцяв “роздавити”. Чинив тиск і на членів свого педколективу, через це кілька працівників змушені були розрахуватися.

Покази щодо аморальної поведінки пана Бахорського кілька потерпілих надали у миколаїв­ську поліцію. У цих свідченнях, зокрема, йшлося, що перед екзаменами директор запускав по одній дівчині у клас, обмацував їхні ноги, груди, а після закінчення такої перевірки “давав кожній по дупі”. За словами заявників, робив це із задоволеним виглядом, з посмішкою на обличчі. Раніше 13-14-річні підлітки не наважувалися скаржитися. Боялися, що після цього отримуватимуть погані оцінки...

Захищати порушені права особи, тим більше — неповнолітньої, першою чергою, зобов’язана прокуратура. Однак її представник під час судового засідання — Олександр Суровий, знаючи про покази свідків, всіляко намагався применшити серйозність вчиненого директором Устянської школи правопорушення. Визнаючи такі дії негідними, переконував суд, що вони “не тягнуть” на кримінальний злочин. Стверджував, що у вчинках Бахорського нема ні ознак кримінального діяння, ні його наслідків. Як начебто нема й “істотної шкоди для прав і свобод громадянина”.

Схоже, у миколаївських стражів законності нема бажання зай­матися своїми функціональними обов’язками. А діяти вони мали би швидко і принципово. До цього їх, крім Кримінального кодексу, зобов’язують Конвенція ООН “Про права дитини”, Конституція, закони України “Про охорону дитинства”, “Про освіту”, де йдеться, що діти мають право на повагу до своєї гідності, на захист від приниження, від будь-яких форм насильства, експлуатації, дискримінації. Те, про що йшлося вище, — хіба не насильство, не наруга, не приниження?

Складається враження, що у Миколаївському відділі поліції (та й не тільки там) вирішили спустити “устянську” справу на гальмах, “зам’яти” її. Подейкують, пан Бахорський має впливових покровителів у районі. На такі міркування наштовхують кілька обставин. 14 вересня представник райвідділу поліції був на громадських слуханнях у селі, де прозвучали звинувачення на адресу В. Бахорського в аморальних діях щодо неповнолітніх. Як діяти у таких випадках, розписано у “Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення” (відповідний наказ 10 вересня 2014 року підписали міністри соціальної політики, внутрішніх справ, освіти, охорони здоров’я). Цим документом передбачено, що усі заяви, повідомлення, протоколи, усні заяви, рапорти про факти жорстокого поводження з дітьми (загрозу його вчинення) має бути невідкладно задокументовано, зареєстровано, керівництво органу внутрішніх справ має надати письмові резолюції працівникам уповноваженого підрозділу для подальшого прийняття рішення згідно із законодавством, зокрема щодо внесення слідчим відомостей до ЄРДР. Тобто провести комплексну перевірку таких заяв. Однак навіть після відповідного звернення з боку керівництва РДА, райради у миколаївській поліції цим не переймалися. Навіть не опитавши школярку, яка скаржилася на неправомірні дії з боку директора школи, не вислухавши батьків потерпілої, педагогів, не взявши до уваги результати анонімного анкетування і підтверджувальні покази учнів, зробили висновок, що “факти протиправних дій з боку директора Устянської ЗОШ І-ІІ ступеня грн. Бахорського

В. Є., не знайшли свого підтвердження”. Тому “подальшу перевірку з даного приводу припинено у зв’язку з відсутністю будь-якого (виділення наше. — І. Ф.) кримінального чи адміністративного правопорушення”. Лише після звернення редакції “Високого Замку” 20 жовтня у поліції зарухалися. Але знову ж таки — без особливого бажання. Незважаючи на те, що звинувачувальні свідчення проти Бахорського дали кілька осіб, у миколаївській поліції відмовилися дати хід цій справі. Зобов’язав поліцію до цього за скаргою Романа Дмитришина суд, який визнав протиправною бездіяльність місцевих правоохоронців.

Слід говорити і про недопустиму бездіяльність Миколаївського районного відділу освіти. Його завідувач Олег Лехович щонайменше тричі — у червні, після сесії Дроговизької сільради, 1 вересня, на святі Першого дзвоника, 14 вересня, на громадських слуханнях — був поінформований про антипедагогічну поведінку свого підлеглого Віталія Бахорського. Однак не квапився реагувати. Імітував реакцію відділу освіти, коли до нього 13 жовтня апелював “Високий Замок”. Відбувся відпискою про те, що жодних скарг на пана Бахорського не надходило.

Комісія райдержадміністрації з розгляду “НП” в Устянській школі рекомендувала відділу освіти “вжити заходів дисциплінарного впливу” до Бахорського, провести роботу з нормалізації психологічного мікроклімату у педколективі. Миколаївська поліція, яка не побачила криміналу у діях Бахорського, “з метою недопущення вчинення протиправної поведінки в подальшому” провела з ним “профілактичну бесіду”. І тільки всього? Що ще протиправного мав би вчинити директор Устянської школи, щоб його поставили на місце?

Очевидно, відповіді на питання в “устянській справі” про те, чи належно діяли при її розгляді правоохоронці, дадуть у Генеральній прокуратурі України, Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів, куди “Високий Замок” надсилає відповідне звернення. Бо виглядає, що більшість посадових осіб районного рівня намагаються “відмазати” горе-директора. Після резонансної публікації у “ВЗ”, у день, коли суд вказав на бездіяльність поліції, районна газета надрукувала “відбілюючу” статтю під промовистим заголовком “Звинувачення не підтвердилися”, в якій спотворила оцінку подій з боку голови комісії РДА Віктора Козоглодюка. Така собі кругова порука...

Не так давно журналісту “ВЗ” випало їхати у машині з одним високим посадовцем, який добре знає ситуацію у Миколаївському районі. Зайшла мова про події в Усті. На наведені нами окремі факти протиправної поведінки директора школи Бахорського наш супутник реагував стримано. Коли ми розповідали, що згадуваний “педагог” обізвав батька своєї учениці “черв’яком, якого роздавить”, на задньому сидінні не втримався малолітній син цього чиновника, який ходить, напевно, у 4-5 клас. Перепитав нас: “Невже директор міг таке сказати?”. Хлопчик був ошелешений...

Чому ці факти шокували дитину, а водночас залишають байдужими деяких дорослих? Тих, які мають державні ранги, носять погони на плечах, доносять до підростаючого покоління християнські цінності. Які, одягаючи на свята вишиванки, з високих трибун говорять правильні слова про справедливість, гідність та інші чесноти. Самі ж чинити гідно не квапляться.

Фото зі соціальних мереж

Миколаївський район,

Львівська область

Схожі новини