Хто куди, а я – у парк!

Якщо ви вже відгуляли відпустку або тільки збираєтеся потішитися «оксамитовим сезоном» десь на морях, то перетерпіти літню спеку у місті допоможуть парки. У Львові понад три десятки зелених зон, де можна не тільки сховатися від сонця, а й цікаво відпочити. Журналіст «ВЗ» прогулялася найпопулярнішими «зеленими легенями» міста, аби дослідити, як відпочивають і заробляють у цих популярних місцях відпочинку.

Найстаріший у місті

Парк імені Івана Франка (в народі - Парк Костюшка) може похвалитися вдалим розташуванням, адже він - навпроти головного корпусу ЛНУ ім. І. Франка. Не дивно, що 11 гектарів території заповнені відвіду­вачами незалежно від сезону: абітурієнтами, студентами, містянами, туристами. Ще зовсім недавно тут функціонував тимчасовий фан-парк до чемпіонату Європи з футболу 2016 року. Фани могли цілодобово спостерігати за перебігом ігор на великому екрані, розмістившись на лавках чи терасах паркових кафе.

Тутешні заклади харчування — це суміш вуличної їжі та бару, де можна перекусити і випити келих пива. Після купи пластмасових столиків та стільців погляд зупиняється на центральній алеї парку, доріжки якої ведуть в глиб рослинного оазису. Для тих, хто шукає альтернативу пішим прогулянкам, працює пункт системи прокату велосипедів Next Bike Ukraine. Взявши двоколісний в одному з пунктів міста, повернути його можеш у будь-якому іншому. Перші 30 хв. катання обійдуться у 50 грн., стільки ж коштує кожна наступна година користування велосипедом. Система пропонує і абонемент на місяць за 120 грн., і сезонний абонемент (березень-жовтень) за 800 грн. Як на мене, суттєвим мінусом автоматизованого прокату такого типу є необхідність мати чинну банківську карту.

Якщо у будень парк спокушає тишею та спокоєм, то щовихідних тут можна розпочати свій день на «Сніданкових ярмарках». Це — трапези просто неба, що супроводжуються майстер-класами і розвагами. Вхід в ярмаркову зону вільний, а от смаколики — платні. Окрім традиційного фаст-фуду та літніх напоїв, гостям пропонують розмаїття вегетаріанських страв, домашню випічку, вітамінні коктейлі… Кожен продавець визначає вартість своєї їжі на власний розсуд.

Найбільший громадський

Стрийський парк - візитівка Львова. Окрасою цієї пам’ятки садово-паркового мистецтва є ставок з лебедями і качками, котрі охоче позують для фотографій. Увійшовши з вулиці Паркової, помічаю маму з донькою, що годують білих красенів. Просторий газон з довгими алеями, оточеними густим лісом, майже не освоєні підприємництвом — за всю прогулянку нижньою частиною парку не зустрічаю жодних платних атракцій чи закладів, окрім ресторану. З одного боку дивує, чому така мальовнича ділянка не використовується для комерційних цілей. З іншого - тішить, що в місті ще залишився клаптик недоторканного спокою.

Європейський затишок Стрийського парку налаштовує на тривалі блукання його територією. Найчастіше тут зустрічаєш господарів з домашніми улюбленцями (попри заборону вигулу собак), сім’ї з дітьми та спортсменів. Студент Данило розповів, що тричі на тиждень бігає алеями парку: «За 700 метрів - мій гуртожиток, тому мені зручно тут тренуватися. Поки біжу, бачу багато дитячих майданчиків, а от для дорослих нічого не передбачено. Хотілося б, щоб облаштували турнік, бруси… Якби поставили батути, я готовий був би платити за користування ними».

Незважаючи на відсутність атракціонів, парк є місцем проведення різноманітних заходів та акцій. Так, фітнес-центр організовує безкоштовні заняття йогою майже кожної суботи. Усі охочі збираються поблизу кінотеатру «Львів» й релаксують просто неба. Також у парку проводять різноманітні майстер-класи, як-от з декупажу, ліплення з глини, танцю мандали. І хоч парк поки не є місцем активного відпочинку, кожен може відчути тут всю силу природної терапії.

Рекордсмен атракціонів

Один з найбільш впорядкованих парків міста — Парк культури та відпочинку імені Б. Хмельницького - розмістився лише за 650 метрів від Стрийського і «втирає носа» своєму сусідові за кількістю атракціонів. Тут їх на будь-який смак та гаманець, близько двадцяти різновидів. При вході на територію парку впадає в очі карусель у стилі французьких парків розваг. Подейкують, що атракціон є подарунком від фестивалю ALFA JAZZ FEST, який нещодавно відгримів на території парку. У такому разі кататися відвідувачі мали б безкоштовно. Однак касир чудернацької каруселі запевнила, що об’єкт належить приватному підприємству, і чутки про «халяву» спростувала. Тож один сеанс катання коштуватиме 30 гривень для дорослого і 20 для дитини.

У глибині парку розмістилося і вже давно відоме містянам «Колесо огляду» (20 гривень за одне катання), і нова дитяча мотузкова лазанка «Маленька Скандинавія» (50 грн. в будень і 60 у вихідні). Помітно, що облаштування території парку не стоїть на місці, куди не глянеш — триває будівництво. Перевагою цього зеленого острівця розваг є наявність достатньої кількості пандусів, смітників та лавок, а також туалетів.

Однак не всі відвідувачі Парку культури задоволені процесами його урбанізації. Дорогою зустрічаю пані Світлану з онуками, яка поділилася своїм досвідом: «Моїй доньці 35 років, а старі атракціони - ті самі, що в її дитинстві. Вчора хотіли покататися на одному з нових, то нам заважали двоє п’яних чоловіків. Ще й виявилося, що колеса після спуску треба самостійно тягнути вгору. Ми пішли в касу й забрали назад наші гроші». Мова про атракціон «Турбогірка» довжиною 150 метрів. Один швидкісний спуск на тюбах коштує 5 гривень. На офіційному сайті парку вказано, що цей атракціон працює щодня з 11-ї до 20-ї, однак під час мого понеділкового візиту каса «Турбогірки» була зачинена. Щоправда, це стосувалося і більшості інших атракціонів, бо ж на вулиці стояла дощова погода.

Попри це, тут завжди працюють заклади швидкого харчування формату streetfood (вулична їжа). Ціни на французькі млинці стартують від 15 грн., а освіжаючий квас пропонують за 20. Відпочити в парку можна й без витрат: щовечора на галявині організовують безкоштовні кінопокази відомих стрічок, а щонеділі об 11.00 — заняття йогою.

Фото автора