«Не платитиму, бо не маю з чого!»
Бабуся Людмила Міщенко, яка сама виховує внучку, нарікає: у школі, де вчиться Вероніка, процвітають побори
Про конфлікт у Червоноградській школі №2 розповів депутат Львівської обласної ради Володимир Ткачик. До нього з листом звернулася Людмила Міщенко. 60-річна пані Людмила сама виховує свою онучку Вероніку, дівчинка — сирота. «Вчителька Тетяна Казьмир особисто написала в щоденнику, що я повинна здати у фонд класу 120 грн. Вона і у розмові не раз нагадувала, що маю здавати кошти, незважаючи на те, що дитина сирота. І це їй відомо. Я не буду платити, бо не маю з чого! Вважаю такі дії вимаганням і приниженням», — пише у листі Людмила Міщенко. Про ситуацію у Червоноградській школі журналіст «ВЗ» поспілкувалася з усіма сторонами конфлікту.
Депутат ЛОР Володимир Ткачик каже, у школах з батьків останню шкіру деруть... «Такі внески — добровільно-примусові — незаконні, — обурюється депутат. — Є телефон довіри, і батьки мають про такі факти повідомляти. Ще б звіти були по цих коштах! До мене такі скарги надходять постійно». Депутат каже, є батьки, які можуть фінансово допомогти школі. Це їхнє право. Але нахабно вимагати кошти ніхто не має права.
Ще до початку навчального року батьки мали здати на ремонт класу, де вчиться Вероніка, по 230 грн. «Я відмовилася, — каже бабуся. — Тоді батьківський комітет почав з мене знущатися: «От ми здаємо гроші, а ця бабуся не здає — ні на ремонт, ні на дошку». Я пояснювала, що дитина на повному державному забезпеченні. Та мене ніхто не слухав. Я настільки втомилася, що думаю перевести дитину в іншу школу. Морально це дуже важко».
В їдальні Вероніка харчується безкоштовно. Деякі батьки, щоб їхні діти мали більшу порцію, доплачують 4 грн. Людмилу Василівну теж змушують доплачувати. Хоча би дві гривні…
«Я не вимагаю у цієї бабусі здавати кошти на фонд класу. Наприкінці навчального року батьки планують ремонтні роботи, — пояснила свою позицію вчителька молодших класів Червоноградської СШ №2 Тетяна Казьмир. — Батьки подали список тих, хто не здав кошти. На їхнє прохання я написала у щоденнику: «Фонд класу — 120 грн.». Я не написала «Здайте терміново». — «А чому ви не відстоюєте дитину-сироту? Бабуся каже, у школі її просто тероризують. Вона звернулася і до депутата». — «Нехай він відстоює, щоб батькам не доводилося робити ремонти в класах. Щоб це робила держава, — парирувала вчителька. — У фонд школи бабуся кошти не здавала. Батьки придбали у клас дошку — вона жодної гривні не здавала».
Заступник директора СШ №2 Ірина Костюк каже, що знає цю родину, але бабуся до неї ні у письмовій, ні в усній формі не зверталася. «Чому у вашій школі процвітають побори?» — запитую. «Це не можна назвати поборами. Це — благочинні внески. Цим займається батьківський комітет, — каже заступник директора. — Збирають кошти і скеровують їх на потреби класу чи школи. Класний керівник чи дирекція цими питаннями не займається. Малозабезпечені сім’ї кошти не здають. Є такі, які не малозабезпечені, але які також не хочуть здавати гроші у фонд школи».
Коментар для «ВЗ»
Олександра НЕБОЖУК, директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА
— Ми провели багато батьківських зборів у школах області. Будь-який збір коштів не може стосуватися ні директора навчального закладу, ні вчителів. Якщо є згода батьків, то це може бути виключно добровільна справа. Скарг, що гроші вимагають вчителі і директори, було дуже мало. Але, незважаючи на це, ми провели серйозну роботу, бо збір коштів у школах відбувається — це не секрет.
— А ви можете ще раз наголосити, що будь-який збір коштів у навчальному закладі є не примусовим, а добровільним.
— Звичайно. Є прийняті накази, ніхто не має права вимагати і п’яти копійок…
— Хотілося б бачити ці накази у школах і садочках на видному місці. Не може бути такого, що якась мама ходить по школі з пачкою грошей…
— Це є правопорушення. У школі взагалі немає потреби збирати гроші... Якщо батьки організовуються, вони мають різні шляхи: наприклад, створити благочинний фонд. А якщо це віддалена сільська школа, їм складно зареєструватися, все має бути відкрито, перед всіма батьками. Але до цього не можуть бути причетні жоден директор і жоден вчитель.
Пані Небожук пообіцяла зателефонувати у Червоноградську школу і розібратися у конфлікті.