«Питання про реституцію порушують провокатори – щоб зросло напруження між Україною і Польщею»

Маю колежанку, яка з родиною цього року виїхала до Польщі. Життя за кордоном їм подобається. Як кажуть, “Україна і Польща — це небо і земля. Нам до поляків ще далеко!”. І от Віка пише, що у Польщі гостро стоїть питання про повернення майна полякам, яке їм належало до війни. Її батьки мають квартиру у центрі Львова, на вул.Лесі Українки. У 1938 році у ній жили поляки, а у 39-му заселили її діда. Чи повертатимуть українці будинки, які колись належали нашим західним сусідам?

«Це не жарти, - упевнена колежанка. - У Польщі говорять, що без реституції (від лат. restittutio — встановлення колишніх прав, повернення колись відібраного майна колишнім власникам. - Авт.) Україна не вступить до Євросоюзу. Така ціна питання, яке навіть не обговорюється. Хто буде платити відшкодування полякам, німцям, австрійцям, угорцям тощо, які з XVIII ст. мають документи на право власності майна в Україні? Порошенко від держави чи люди віддадуть своє майно? Між іншим, римо-католицька церква теж мала 2/3 земель у Львові...».

“Підігріває” скандал польська організація “Реституція Кресув” (у ній працює чимало юристів). Назва - від пол. Kresy Wshodnie — територія нинішньої Західної України, Білорусі та Литви, які колись входили до складу Польщі. Мета цієї організації — відсудити від України “польське” майно. Представники “кресів” їздять Польщею, організовують конференції і збирають у людей документи на право власності майна в Україні.

За інформацією цієї організації, є понад 100 тисяч осіб, які втратили свої квартири на так званих територіях східних кресів (деякі польські телеканали теж про це говорять). Підготовлено близько 600 позовів до українських судів. Теоретично поверненню може підлягати близько 90% кам’яниць Львова, збудованих до 1939 року.

Українські експерти не виключають, що на цій справі можуть легко “нагріти руки” шахраї, які за реєстрацію у якихось списках можуть брати гроші.

Юрист Валентин Кавун розповів журналісту “ВЗ” (його адвокатське бюро добивається, аби Україна компенсувала майно українцям, яких примусово виселили з території Польщі у 1944-1956 роках): “Ми з цим питанням воюємо з 1999 року. Зверталися до усіх президентів, окрім Порошенка (в країні війна, тож питання не на часі). Попередня влада відмовлялася виплачувати компенсацію. До мене звернулося 67 тисяч людей (за статистикою, переселено було до мільйона осіб). У них є переселенські листи, в яких вказано їхнє майно. Тоді українці боялися вказувати усе майно, бо якщо ти “куркуль”, тебе вивозили до Сибіру. Тому свідомо занижували вартість майна в евакуаційних листах”... Аби робити юридичні висновки, треба мати усі документи. Може, хтось хоче порахувати нерухомість, яка належала полякам, і шантажувати Україну: “Мовляв, ви нам компенсуйте майно, а ми погодимо асоціацію України у Євросоюзі”.

Історик та львовознавець Ігор Лильо має таку думку: “На офіційному рівні щодо реституції і повернення майна польська сторона, за моїми спостереженнями, жодних кроків не здійснює. Це питання порушують провокатори, зокрема російська ФСБ. Не випадково саме зараз. Для того, щоб зросло напруження між українською та польською стороною. Питання, пов’язане з реституцією, врегульоване міждержавними договорами. Згідно з тими договорами, відповідає за повернення майна та його компенсацію не обов’язково Україна. З тої причини, що договори між Польською Народною Республікою і СРСР підписувалися окремо, а після розвалу Радянського Союзу Україна відмовилася від “совєтського” спадку. Взамін за це Росія отримала всі прибутки, які мав Радянський Союз, і всі борги. Тобто з цим питанням треба звертатися до Москви. Але оскільки Росія ніколи нічого не платила, бо є неблагонадійним суб’єктом, то й зараз платити явно не збирається”.

“Я — за справедливість, за те, щоб майно поверталося їхнім власникам, - додав історик. - У цьому питанні можемо брати приклад з теперішньої Польщі, яка вже розпочала процес компенсації майна українцям, які були несправедливо виселені внаслідок операції “Вісла”. Чому про це ніхто не говорить? Якщо говорити про Львів, то більшість нерухомості до війни належала не полякам, не українцям, а євреям”.