Собака з перепиляними лапами живцем гнив на вулиці

Дратхаар — це порода собак-мисливців, які можуть безперестанку, не відчуваючи втоми, намотувати кілометри. Про кількарічного Гурона — собаку цієї породи — такого сказати не можна. А все через те, що люди постаралися. Близько двох тижнів Гурон лежав неподалік території приватних секторів, що у Дніпропетровську. Його лапи перетворилися на кривавий фарш. Кінцівки обсіли мухи і черв’яки. У собаки були фактично перерубані лапи. Як потім встановили ветеринари, проміжок між екзекуцією передніх і задніх кінцівок становив тиждень (!). За однією із версій, так люди помстилися собаці за те, що крав курей...

«Дівчина, яка його знайшла, розповіла, що сусід вийшов траву косити. Побачив, якась ганчірка валяється (вочевидь, і перехожі так думали), вирішив її косою відкинути. І тут Гурон (так волонтерка назвала собаку. - Авт.) загарчав. Це врятувало йому життя, - розповіла “ВЗ” зоозахисниця, волонтерка, членкиня дніпропетровського реабілітаційного центру-притулку для тварин, які потрапили у біду, “Друг”, нинішня опікунка Гурона Анна Чорна. - Чоловік почав носити собаці їсти і навіть не здогадувався, що у тварини з лапами. Понівечені кінцівки Гурон ховав у траві. Лише згодом стало зрозуміло, що тварина гниє живцем. Люди звернулися на гарячу лінію громадської організації “Друг”. Так Гурон опинився у мене. Коли побачила собаку, переді мною постала страшна дилема: “відпустити” бідолашного, допомогти йому померти, настільки страшними були травми, чи боротися за його життя. Вибрала останнє. У Гурона були не до кінця чи то перепиляні, чи перерубані усі лапи. Ветеринари не змогли їх врятувати. Усі чотири кінцівки ампутували.

Гурон — активний собака, він сумує, бо хоче рухатися... Нині ми потихеньку вчимося повзати на культях. Ампутація задніх лап дуже висока, тож невідомо, чи підійдуть для них протези. Швидше за все — це буде візочок. А от для передніх кінцівок є шанс підібрати спеціальні протези. В Україні жодна компанія не виготовляє протезів для таких важких випадків. Знайшла кілька клінік у Європі та Інститут ветеринарної хірургії у Москві. У Європі мені без попереднього огляду написали, що все обійдеться приблизно у 3 тисячі євро. У Москві запросили додаткові аналізи. Нині цим займаюся.

Наразі жодна людина в Україні не зголосилася, що хоче взяти Гурона додому. Не було пропозицій і з європейських країн. Дві сім’ї у Москві написали, що хочуть забрати Гурона. Я поза політикою. Я просто хочу допомогти тварині”.

Гурон — добра і неймовірно віддана тварина. “Тільки-но кудись виходжу без нього, починає плакати, - продовжила розмову жінка. - Працюю вдома, тож Гурон завжди при мені. Коли ж кудись іду, намагаюся на руках брати Гурона із собою. Це трохи важко, бо “малюк” важить 15,5 кілограма. У незнайомому місці, щоб тварина не нервувалася, тримаю його на руках або на колінах. Кожна тварина, яку виходжую, для мене як дитина. Без Гурона вже не уявляю свого життя, але розумію, що залишити його не можу, бо маю трьох котів та четверо собак, з якими він, до речі, у прекрасних стосунках. Яку б сім’ю хотіла для Гурона? Ту, яка розуміє, що тварині потрібен постійний догляд і... любов”.

Три-чотири рази на день Анна робить Гурону масаж, обробляє пролежні, готує собаці їжу. “Привчаю його до спеціального туалету, - каже жінка. - Наразі вчу ходити на культях. Коли повзаю з ним, все у Гурончика добре виходить, та коли просто спостерігаю — падає... Протезування для Гурона — шанс на нову якість життя. Підрахували з чоловіком, що купе (доведеться викуповувати ціле) в поїзді “Дніпропетровськ-Москва” обійдеться у 10 тисяч гривень в один бік. Вирішили, що поїдемо машиною. Так буде дешевше”.

...У соцмережах створено сторінки від імені Гурона. Ось частинка вміщеного там тексту: “Я не можу обіцяти вам, що зможу ходити на полювання або бігати по лісі. Але я точно можу обіцяти, що любитиму вас, поки небо не покличе мене... Ви не пошкодуєте, якщо поселите у себе вдома мене — дратхаара Гурона без чотирьох лапок. Тому що найголовніше у мені вціліло — величезна любов до людей”.

P.S. Поки працювала над цим матеріалом, час від часу заходила на сторінку Гурона, стежила за тим, яка неймовірна кількість людей відгукнулася, щоб допомогти собаці. На жаль, ось який лист-відповідь прийшов Анні із московської клініки: “Добрий день, Анно. Подивилися знімки, у Гурона дуже висока ампутація, і, на жаль, імплантанти для такого рівня ще тільки у процесі розробки! Можливо, вони будуть готові до виробництва та встановлення через рік-півтора. Ми рухаємося у цьому напрямі, і як тільки буде що вам запропонувати, ми з вами зв’яжемося. З повагою, Антон Акімов”.

... А це означає, що у Гурона буде шанс, тільки якщо за нього візьмуться у Європі чи США. Для цього потрібні не лише величезні кошти, а й родина, люди, які зможуть пройти з ним цей нелегкий шлях. “Центр “Друг” допоможе з пошуком клініки, документами і, звичайно ж, частково або повністю покриє витрати. Ми не припиняємо шукати шляхів повернути Гурону можливість пересування”, - написала Анна.

P.P.S. Ви можете прочитати цей матеріал, зітхнути, сказати “Бідний собачка, як шкода” і перегорнути сторінку, піти далі у власних справах. А можете допомогти Анні підняти Гурона на ноги (у буквальному сенсі цього слова). Нижче наведені реквізити для фінансової допомоги собаці.

Номер карти для переказу коштів: 5168 7423 4697 9002 Васылык Олеся (Василик Олеся).

Контактний телефон: 050-342-51-33, Анна (Дніпропетровськ).