На лам напали бродячі пси. А поні «пасуться» у багнюці...

На вихідних побувала у львівському зоопарку. Так цей заклад називають львів’яни, а насправді це дитячий еколого-натуралістичний центр, що на вул. Кубанській, 12. Там навчаються дітки, які мріють стати екологами чи ветеринарами. Роки два тому у зоопарку було багато тварин, нині їх значно менше.

Несуть голубів і жуків...

У навчальному класі — клітки з папугами, на столі дрімає голуб. Видно, що птах хворий, його підібрали на вулиці. Ярослава Антонівна, яка прибирає біля кліток, дала йому поїсти. Жінка на пенсії, працює на півставки — отримує 800 грн. Чи не всі педагоги — у відпустці. Доглядачів та прибиральників бракує... На столі кілька морквинок, у малюсіньких пакетиках пшоно для папужок. Птахи якісь облізлі — усюди пір’я. У банці — величезний жук, його також хтось притягнув з вулиці. Що за комаха, дослідять спеціалісти, коли повернуться з відпусток. Одного працівника цей жук уже вкусив...

Директор еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович каже, на зерно з міського бюджету виділили близько 40 тисяч грн., з іншими кормами допомагають спонсори. Є проблема з годувальниками тварин — усього їх двоє, але цього недостатньо. «До прибирання долучаються волонтери та педагоги, під час навчання — діти», — каже директор.

У клітках з лисицями стоять миски з кашею, але тварини її не їдять. У нутрії — огризки яблук і моркви. У скунса та бабаків — жодних вітамінів... Єноти забилися у дерев’яний будиночок і звідти не виходять. У вольєрі дуже брудно... Біля входу колись стояла скринька для пожертв, але вона розбилася. На столі, куди відвідувачі зазвичай кладуть хліб та овочі для мешканців зоопарку, — лише гнилий апельсин...

Є ідея розширити межі дитячого центру. Міська рада лобіює це питання у Києві, у Держкомземі. До 2016 року заплановано виділити близько півгектара землі, це територія Снопківського парку. Квитків не продаватимуть. Тварин можна буде побачити безкоштовно. Вирубка дерев також не планується, лише санітарна чистка.

Хижі птахи не мають що їсти...

...Гризуни поховалися у будиночках. Спека! Заступник директора еколого-натуралістичного центру Ігор Хім’як проводить екскурсію. «Хотілося б бачити у зоопарку більше відвідувачів, вони б приносили для тваринок ласощі. А так тварини нудьгують», — ділюся спостереженнями. «Ми до цього ще не дозріли, — каже пан Ігор. — Спершу територію треба добре облаштувати. Збільшити колекцію тварин. Люди, які тут працюють, фанати своєї справи». Середня зарплата працівників — 1500 грн. (плюс доплата за стаж). Заступник директора отримує 3200 грн.

Йдемо до коників, їх у лютому привезли до зоопарку з Дрогобицького району. Ця історія набула резонансу. Власник приватної ферми у селі Лішня залишив тварин напризволяще і втік до Росії нібито через бізнесові погрози. Тварини, які були закриті у вольєрах, помирали голодною смертю... Загинуло троє страусів, дві лами, п’ятнадцять поні, двадцять овець, понад сто птахів. Двох поні, семеро баранців та ламу, яким вдалося вижити (вони вирвалися з вольєрів і через сітку їх підгодовували селяни), привезли до Львова. Коли був розголос, до зоо­парку тоннами привозили харчі (буряк, моркву), зараз потік благодійників зменшився. Ігор Антахович каже, у міліції відкрили кримінальне провадження. Однак детальної інформації правоохоронці не надають.

Волонтери взялися прибирати територію, де мешкають поні, але лише розвели болото... Поні топчуться по багнюці. У баранців з’явилось потомство. За огорожею бігають дві овечки. Ось одна п’є мамине молочко. Біля коників порається Василь Іванович. Сонце припікає. Чоловік аж мокрий. Він тут на усіх «фронтах» — мусить для тварин трави накосити, води налити, зі саду яблук принести.

Піднімаємося до лам. «Лама, яку привезли з Дрогобича, прижилася?» — цікавлюся. «Такою господинею стала. Першою має наїстися, а потім Цьомчик», — усміхається Василь Іванович. Врятовану ламу назвали Клеопатрою, бо має гарні очі. Цьомчик у зоопарку — старожил. Коли Кльопу привезли з ферми, повели «на сватання» до Цьомчика. Подивилася на свого «кавалера» і... плюнула на нього. «Признала!» — сміється Василь Іванович. Помічаю у Цьомчика на боці рану. Виявляється, місяць тому вночі на лам напали бродячі пси, які бігають по Снопківському парку. Сторож це проморгав. Рана загоїлася, а ось небезпека залишилася — зграя псів бігає далі. Лами не видають голосних звуків, тому стають легкою здобиччю бродячих собак. Бабуся з внучкою принесли для лам хлібчик — ті рвонули за гостинцями...

«Маємо проблему з харчами для хижих птахів, — каже Ігор Хім’як. — Вони їдять м’ясо. Птахофабрика, де ми брали для них корм, закрилася на карантин. Є ідея відловлювати у місті хворих голубів — годувати ними хижаків. Також у нас поламався холодильник». Хижих птахів, які тут мешкають, забрали у фотографів, які їх використовували у фотобізнесі. Всі птахи не мають одного кігтя, його обрізали, щоб не ранили людей під час фотографування. У зоопарку збудували для них вольєри. Але суд і досі не вирішив, що робити з пернатими. В екологічному центрі упевнені, у природі ці птахи не виживуть, бо не зможуть добувати собі їжу. Є у зоопарку ще одна жертва фотобізнесменів з Криму — мавпочка. Гарік уже освоївся у вольєрі. До Чіти, яка тут мешкає вже багато років, почуттів не має...

На виході зустрічаю завгоспа зоопарку пана Василя. Купив на базарі кісточки для пернатих хижаків...