ЗНО-2015: дворівнева система тестів та критерій «склав – не склав»

20 лютого завершилася реєстрація абітурієнтів на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні. Подати необхідні для складання іспитів реєстраційні документи охочі могли протягом семи тижнів. На Львівщині зареєструвалося понад 16 тисяч майбутніх учасників ЗНО. Цьогоріч на них чекає низка новацій, серед яких — дворівнева система тестів, державна підсумкова атестація у формі ЗНО, новий поріг «склав — не склав». Про нововведення «ВЗ» розповіла директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк.

ЗНО з української мови — ще й як державна підсумкова атестація

«Результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури цього року будуть зараховані як оцінка державної підсумкової атестації, — пояснила Лариса Володимирівна. — Ті учні, котрі хочуть отримати атестат, але не прагнуть вступати у виш, теж повинні реєструватися на тестування, адже без результатів ДПА документа про середню освіту їм ніхто не видасть.

Гадаю, це нововведення є правильним. Бо ж навіщо абітураєнтам складати два іспити з одного предмета, якщо одним пострілом можна вбити двох зайців? Хочу наголосити, що обидва результати — і ДПА (оцінюватиметься за 12-бальною шкалою), і ЗНО — є рівноцінно важливими. Оцінка за державну атестацію суттєво впливатиме на середній бал атестата, який враховують під час вступу у вуз.

Така новація дещо змінила усталену процедуру реєстрації на зовнішнє незалежне оцінювання. Формуванням реєстраційних документів та складанням списків випускників цьогоріч займалися школи, а не регіо­нальні центри оцінювання якості освіти, як це було раніше. Школярі не відправляли на нашу адресу своїх документів — це робили дирекції їхніх шкіл. Самостійно надсилали комплекти реєстраційних документів лише випускники минулих років, які виявили бажання взяти участь у ЗНО. У ЛРЦОЯО зареєстровано понад 14 тисяч випускників загальноосвітніх навчальних закладів та понад

2 тисячі 200 випускників минулих років. Ця цифра збільшуватиметься, адже у нашому центрі ще опрацьовуватимуть листи від шкіл, котрі надсилали учнівські документи в останні дні реєстрації. Під час цьогорічної вступної кампанії сертифікати попередніх років не будуть використовуватися. Чинним буде лише сертифікат ЗНО 2015 року. Через це збільшилася кількість випускників минулих років — їхні документи про складання іспитів вже не дійсні. Їм потрібно знову реєструватися і складати тести.

До 6 березня особа, якій відмовлено у реєстрації на участь у тестуванні, може повторно надіслати свої документи на адресу регіонального центру. Внести зміни до своїх реєстраційних карток кожен абітурієнт має змогу до

1 квітня».

Нова система визначення результатів

Наступною інновацією ЗНО-2015 є введення порогового бала «склав — не склав». Для його визначення будуть створені групи експертів, до яких увійдуть представники Академії наук, Міністерства освіти і нау­ки, вищих і загальноосвітніх навчальних закладів. На час проведення тестування експерти працюватимуть при кожному регіо­нальному центрі. Такі групи опрацюють сертифікаційні роботи та визначать за спеціальною методикою кількість тестових балів, необхідних для подолання порога «склав — не склав». Ті учасники, які набрали менше тестових балів, вважатимуться такими, що не склали ЗНО. Результати інших абітурієнтів, які подолали поріг, переведуть у шкалу 100-200.

“Який буде пороговий бал — мені важко сказати. Торік поріг був чіткий — 124. Приблизний «мінімум» ми дізнаємося після пробного тестування, яке відбудеться 21 і 28 березня. На ньому теж працюватимуть експертні комісії”, — розповіла пані Середяк.

Дворівневість

Цього року для двох предметів — української мови та літератури і математики — впроваджується дворівневий тест. Тести будуть двох рівнів складності: базового і поглибленого. До 1 грудня вищі навчальні заклади повинні були опублікувати свої правила прийому, у яких визначено спеціальності, що вимагають поглибленого рівня знань з цих предметів. Абітурієнти, які планують вступати на такі спеціальності, власне і будуть вибирати при реєстрації на ЗНО тест поглибленого рівня. Такий тест буде містити і базову частину. Відповідно вступник отримає дві окремі оцінки у шкалі 100-200: за базовий і поглиблений рівні.

Для поглибленого рівня передбачено окремі тестові зошити. Працюватимуть абітурієнти над робою 210 хвилин. 150 хвилин дається на написання базового рівня і 60 хвилин — для поглибленого. Завдання з написання твору з української мови і літератури належить до базового рівня тесту. Переглянути зразки обох рівнів складності усі охочі мають змогу на сайті ЛРЦОЯО.

Цікаво, що у Львові лише один вуз вимагає від вступників поглибленого рівня знань — це приватний Університет бізнесу і права. Ані Франковий університет, ні НУ «Львівська політехніка» на жоден зі своїх факультетів, навіть профільних, таких вимог не ставили. Усі приймають сертифікати з базовим рівнем. «У Львівській області на базовий рівень з української мови і літератури зареєструвалося понад 13 тисяч випускників, на поглиблений — більше тисячі. Це свідчить про те, що частина абітурієнтів «ціляться» на деякі київські чи харківські вузи, котрі вимагають поглибленого рівня тестування», — зауважила Лариса Середяк.

Пунктів тестування — більше

«У 2015 році ми розширюємо мережу пунктів тестування, адже кількість абітурієнтів, порівняно з попередніми роками, суттєво зросла, — продовжила розмову пані Середяк. — Якщо торік на зовнішнє незалежне оцінювання реєструвалося 86% випускників шкіл, то сьогодні — 99%. Тому довелось створювати більше пунктів тестування, зокрема на місцях. Так, учні з Миколаїв­ського, Кам’янка-Бузького та Турківського районів тепер складатимуть тести у своїх районних центрах, а не у Львові, як це було до того».

Коментарі для «ВЗ»

Єгор СТАДНИЙ,

експерт Центру дослідження суспільства

Зміна підходу до визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання — це необхідність відійти від необґрунтованої ніким цифри — 124 або 140 балів. Цьогоріч УЦОЯО запропонував, щоб рівень порога “склав — не склав” визначали експерти, яких обиратимуть на відкритому конкурсі. Вони отримують тести ЗНО у той же день, що і абітурієнти, і визначать, яка ймовірність, що вступник з певним мінімумом знань зможе виконати те чи інше завдання. Окрім того, експерти вкажуть, яка, на їхню думку, буде кількість тих, хто подолає поріг “здав — не здав”. Далі ці показники накладатимуться з реальними результатами виконання тестів і буде виводитись, власне, ось той поріг “здав — не здав”. Зрівноваження думки експертів за допомогою реальних показників виконання тестів — виправданий крок.

Ольга МАРТИНЕВИЧ,

у 2014 році набрала максимальні 600 балів із трьох предметів ЗНО

За принципом “склав — не склав” краще оцінювати письмові або усні іспити. З тестами складніше у будь-якому випадку. Водночас у мотиваційній площині такий критерій підій­матиме, так би мовити, особистісну планку. Абітурієнти розумітимуть, що вже не зможуть написати трішки краще або трішки гірше. Їм потрібно буде подолати бар’єр, щоб скласти загалом. У цьому випадку це, очевидно, позитивно.

Юля КУШНІРУК,

у 2014 році набрала із трьох предметів ЗНО 595 балів

Ініціатива з критерієм “здав — не здав” спонукатиме відповідальніше ставитися до зовнішнього незалежного оцінювання та вступу загалом. Абітурієнтам доведеться вибороти свій шанс на здобуття вищої освіти.