Хворих на рак лікуватимуть... сімейні лікарі?

20% — така вірогідність, що на певному етапі життя у вашій медичній картці з’явиться запис “злоякісне новоутворення”. Щороку в Україні діагностують понад 160 тисяч нових випадків раку. Близько 90 тисяч хворих помирає (з них 35% — люди працездатного віку). Рак — друга причина смертності серед українців (після серцево-судинних захворювань). У трьох випадках з чотирьох недуги можна було б уникнути — якби її вчасно діагностували. Українці ігнорують профілактичні огляди, а лікарі первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти, педіатри) не завжди помічають мінімальні зміни у стані здоров’я своїх пацієнтів, оскільки рак на початкових стадіях у більшості випадків ніяк не проявляється.

За останніми даними, на онкологічному обліку перебуває понад мільйон українців. Це ті хворі, яким поставили діагноз і які проходять або вже пройшли лікування, а зараз тільки ходять на огляди, аби не пропустити рецидив захворювання. В Україні функціонує 40 онкологічних диспансерів, по одній міській онкологічній лікарні у Києві та у Дрогобичі Львівської області. Онкологічних відділень і кабінетів — 681. Також у столиці є Національний інститут раку, куди звертаються пацієнти з цілої України. У системі онкологічної служби працює 1967 лікарів-онкологів. Однак у медичних колах ширяться чутки, що цю кількість МОЗ планує скоротити вдвічі. А замінити звільнених спеціалістів вузького профілю планують... сімейними лікарями.

“Міністр охорони здоров’я Александр Квіташвілі офіційно заявив: жодна посада не буде скорочена. Не буде закрита жодна лікарня, — запевняє Олександра Устінова з Центру протидії корупції. — Медичні заклади отримають фінансову і адміністративну автономію. Будуть самі визначати, яка їм потрібна кількість ліжкомісць, скільки медперсоналу і якого саме. Уявімо, що у районній лікарні є два відділення — урологічне і онкологічне. Кожне розраховане на 20 ліжок і у кожному працює по п’ять лікарів. В онкологічному відділенні ліжка перевантажені, в урологічному — пустують. А фінансування — однакове, бо стара система передбачала фінансування ліжок, а не хворих. Коли медзаклад отримає більшу самостійність, лікарня зможе звільнити трьох урологів і взяти на роботу трьох онкологів, забрати 10 ліжок з урологічного відділення і передати їх онкологічному. Зрозуміло, звільнені урологи, які півробочого дня били байдики і отримували таку ж зарплату, як їхні колеги-онкологи, будуть противитися новаціям”.

Утім, у Національному інституті раку не вірять, що держава розщедриться на високі зарплати. Тим більше у час кризи. Як розповіли кореспонденту “ВЗ” у приймальні головного лікаря інституту, цьогоріч установі скоротили фінансування по заробітній платі на 38,6%. “Це означає, що стільки ж працівників необхідно звільнити, адже штатна чисельність формується відповідно до об’ємів фінансування. Аби люди не опинилися на вулиці, було прийнято рішення перевести їх на 0,25, 0,5 та 0,75 ставки (щоб ви розуміли: 0,25 ставки лікаря — це 400 гривень на місяць; повна — 2000-2500). Лікарі фізично не зможуть надати допомогу всім хворим. Смертність від раку буде зростати. Не буде розвитку науки. Наші науковці працюють над 20 науковими темами. А цього року додалося ще сім”, — кажуть.

“Видатки на 2015 рік на дитячу та дорослу онкологію зросли. Однак через девальвацію гривні може вийти так, що медичні заклади отримають стільки ж коштів, скільки торік. Міністерство охорони здоров’я не винне, що комусь недодали грошей. Кошти надходять з держбюджету до органів місцевої влади, а вже ті — розподіляють їх по медзакладах”, — пояснює очільник експертної групи з медичної реформи Володимир Курпіта.

“У перспективі частину функцій онкологів зможуть перебрати на себе сімейні лікарі. Онколог буде зобов’язаний проконсультувати, поставити діагноз і призначити лікування. А лікуванням і супроводом хворих буде займатися сімейний лікар. Ні у 2015, ні у 2016 роках вимагати від сімейних лікарів лікувати хворих на рак ніхто не буде, — запевняє Володимир Курпіта. — Підготовка сімейних лікарів триватиме протягом кількох років”.