Осетри ростуть повільніше, ніж людський апетит
Єдиний в Україні осетровий завод щороку випускає в Дніпро майже мільйон мальків «царських» риб
Баночка чорної ікри в супермаркеті коштує від 400 гривень... Відтак чимало українців навіть не знають, який на смак цей делікатес. Та за кілька років ціни на чорну та червону ікру можуть зрівнятись, а осетрові риби ловитимуть у Дніпрі та Чорному морі. Принаймні у цьому переконаний директор єдиного в Україні Осетрового рибовідтворювального заводу Віталій Плугатарьов. Адже щороку підприємство випускає “на вільні хліби” сотні мальків осетрових: осетра, білуги, севрюги, стерляді, а тепер ще й канадського веслоноса.
Колись у Дніпрі всі ці риби водились (окрім веслоноса). Стерлядь постійно жила в річці (це прісноводна риба), а решта заходили в Дніпро з моря для нересту. Та коли на ревучому понабудовували гребель та водосховищ, риба уже не могла підніматись вгору за течією і після 60-х років минулого століття практично зникла і у самому Дніпрі, і в Чорному та Азовському морях, бо їй ніде було нереститись.
Осетровий завод займає кількасот гектарів у пониззі Дніпра. “Народжуються” царські рибини у критих приміщеннях, потім їх ще трохи вигодовують у ставках та спеціальних каналах. Аби нагодувати багатотисячне стадо осетрів, в окремих ставках мусять вирощувати “живі корми”, адже більшість риб цього виду — хижаки. “Племінних” самок тримають у спеціальних ваннах-басейнах з проточною водою. Гостроносі осетрихи та білуги ліниво переміщаються з одного кутка тіснуватої ванни в інший, ніби знають — на юшку їх не заберуть, тому боятися нічого.
В одному з басейнів не риби — а якісь майже чорні потвори — з одного боку хвіст, і замість голови — теж хвіст. Виявляється, це веслоніс, теж осетрова риба, але родом з Північної Америки. Вона прісноводна, тож тут сподіваються, що приживеться і у Дніпрі. Дорогоцінну чорну ікру (найдорожча ікра білуги) забирають у самок, запліднюють і поміщають у спеціальні контейнери для дозрівання (крізь неї постійно пропускають воду). Потім маленькі осетрики, схожі на плямистих хробаків, гризуться в невеличких басейнах (на відміну від дорослих рибин, мальки поводяться не так спокійно). Лише коли мальки підростають, їх випускають у Дніпро-Бузький лиман.
“Білуга та стерлядь занесені до Червоної книги з 1993 року, з 2007-го — севрюга та російський осетр. Ловити їх не можна, — каже Віталій Плугатарьов. — Упродовж останніх років ми постійно нарощуємо виробництво. У 2012 році випустили понад 900 тисяч мальків стерляді, торік трохи більше мільйона. Цього року нам добавили територію, тож плануємо випустити 1,2 мільйона стерляді і мільйон рослиноїдних — білого амура та товстолоба. Наше завдання — відновити поголів’я стерляді для промислу. Сподіваємось, що це уже буде десь за два-три роки. Стерлядь зможе сама відтворюватись у природі, а інші осетрові, які мігрують у море, навряд. Ікра стерляді за якістю не поступається ікрі білуги чи осетра, хоча трохи дрібніша. Сподіваємось, у майбутньому Україна матиме власне виробництво чорної ікри, і ціни на неї будуть не такими високими”.
За словами директора, відновлення популяції ускладнюється тим, що осетрові риби — довгожителі. Вони ростуть повільно, не те що людські апетити. По-перше, не увесь мальок виживає. Однак якщо серед потомства, яке народжується у природному середовищі, виживає лише 3%, то серед заводських — 15%. По-друге, стерлядь досягає статевої зрілості (тобто може розмножуватись) лише на 5-6-му році життя, а севрюга — на 7-8-му. До такого віку цінним рибинам не дають дожити браконьєри. Загалом осетрові, особливо білуги, можуть дожити і до 100-130 років, набравши понад 100 кг ваги. Але ресторани замовляють невеличких “порційних” рибок вагою до кілограма... Не зупиняють браконьєрів навіть штрафи, які віднедавна зросли до кількох тисяч гривень за одну стерлядь та кількадесят тисяч — за білугу. Відтак з моря у Дніпро на нерест повертається від сили один осетр з сотні випущених заводом.
До речі...
У різних регіонах України уже діють осетрові міні-ферми. Риби цінних порід вирощують не в ставках, а в басейнах, переважно у приміщеннях. Однак міні-ферма може дати у рік до тонни товарних осетрових. Тож якщо вам в ресторані запропонують осетрину — вона не обов’язково виловлена незаконно...
