Районна лікарня – без хабарів

Новояворівська районна лікарня, що на Львівщині, оголосила війну корупції. “Тепер не мусимо платити за видачу довідок, ані за медичні огляди, ані за пологи, — головний лікар пообіцяв”, — кажуть місцеві жителі. Розповідають, що на дверях свого кабінету Григорій Мороз повісив плакат з написом: “Береш хабара? На твоїх руках кров Небесної сотні”. Такі ж плакати розвісив у коридорах установи. З журналістами Григорій Васильович спілкується охоче. Готовий відповідати навіть на незручні запитання.

— Провели з лікарями “виховну бесіду”?

— Просто нагадав їм, що відповідають за кожен свій підпис. Якщо у медичній картці буде написано, що медичний огляд проведено і відхилень не виявлено, а потім за короткий проміжок часу у тієї людини діагностують, наприклад, рак, то доведеться лікареві йти під суд.

— Якщо пацієнт поскаржиться, що такий-то лікар вимагав від нього хабара, як будете реагувати?

— Мабуть, скільки існує професія лікаря, стільки пацієнти віддячують своїм рятівникам. Але хабар — це одне, а подяка — зовсім інше. Якщо лікар допоміг хворому, поставив його на ноги, а хворий вирішив йому віддячитися і подарував шоколадку, то що у цьому поганого? А от коли лікар ставить ультиматум: «Не заплатиш таку-то суму, я тебе не прооперую», то з цим треба жорстко боротися.

— Як будете карати підлеглих, якщо ті вимагатимуть від пацієнтів оплатити послугу “згідно з прейскурантом”?

— Якщо мені стане відомо, що якийсь лікар вимагає хабара, передам відповідну інформацію у правоохоронні органи. Карати — не у моїй компетенції. Навіть звільнити не можу, бо трудове законодавство чітко пояснює, у яких випадках керівник має право звільнити підлеглого.

— Мабуть, така ініціатива не додала вам популярності серед підлеглих...

— Десять років керую лікарнею. Вважаю, колектив не можна тримати у напрузі. Але й вседозволеність — теж недобре. Треба дотримуватися золотої середини.

За рейтингом своєї популярності не стежу. Керівник має бути об’єктивним, приймати справедливі рішення. Я, наприклад, роблю ставку на молодих спеціалістів — за ними майбутнє, вони далекоглядні, швидко вчаться. Вважаю, непрофесійним людям у медицині — не місце. І ця позиція також може когось не влаштовувати.

— Чимало керівників бояться громадського контролю як чорт ладана!

— А чого боятися? Я не тільки адміністративною роботою займаюся. Я — практикуючий хірург-гінеколог. Можете поспілкуватися з моїми пацієнтками, розпитати про всі подробиці їхнього перебування у лікарні. Ні від кого нічого не приховую.

— Грошей у казні нема, медикаменти хворі мусять купувати за власний кошт. Як будете пояснювати це пацієнтам? Адже медицина у нас де-юре — безкоштовна.

— Люди сьогодні дуже озлоблені, втомлені. З ними треба розмовляти. По-людськи пояснювати ситуацію. Діалог лікаря з пацієнтом зараз дуже важливий.

— Який вихід бачите з цієї ситуації?

— Нам треба рухатися у Європу. Наша лікарня, наприклад, налагодила транскордонну співпрацю з поляками та білорусами. У 2015 році маємо отримати комп’ютерний томограф і цифровий рентгенапарат. Про таке без підтримки закордонних партнерів могли тільки мріяти!