Повітряна загроза

Коли повертаємося до міста після відпочинку у горах, почуваємось жертвами газової атаки. У голові паморочиться, енергія зникає... На щастя, людина звикає до всього, навіть до...шибениці. Нею можна вважати й повітря сучасних мегаполісів, адже вчені визнали його канцерогеном, а значить — причиною смертельних недуг.

Представники Міжна­родного агентства з вив­чення раку проаналізували тисячі наукових робіт, які провели вчені з різних країн світу. Під час дослідження виявили прямий зв’язок між якістю повітря та розвитком онкологічних захворювань, особливо — раку легенів та сечового міхура. Окремими канцерогенами визнали тверді частинки — основну складову забрудненого повітря. За даними агентства, вдихання шкідливих речовин спровокувало близько 223 тисяч випадків смертельних недуг. Екологічна проблема також підвищує кількість респіраторних та серцевих захворювань.

Хоча склад забрудненого повітря та рівень його згубної дії варіюється між локаціями, висновки вчених стосуються всіх світових регіонів.

Дослідження показали, що останніми роками рівень дії забрудненого повітря знач­но зріс у країнах, що швидко розвиваються та можуть похвалитися великою кількістю населення.

Співробітниця агентства Дана Луміс каже, що, оцінюю­чи повітря, яким дихають жителі великих міст, експерти не фокусують уваги на конкретних забруднювачах. Її колега Курт Стрейф зауважує, що ми дихаємо сумішшю токсичних речовин, які й сприяють утворенню злоякісних клітин.

До основних забруднювачів атмосферного повітря належать теплоенергетичні та промислові підприємства, системи опалення помешкань, транспорт, побутові відходи та навіть сільське господарство.

Лікар-терапевт Олег Вов­чук наголошує: повітря у великих містах його колеги називають “повітряною загрозою”. Гази та тверді частинки стикаються з поверхнею легенів, звідти потрапляють до організму у 20 разів швидше, ніж за посередництва шлунково-кишкового тракту, а діють — у 80 разів сильніше.

Масове поширення астми та алергії, яке спостерігаємо останнім часом, медики знову ж таки пов’язують з погіршенням екологічної ситуації, зокрема з двоокисом сіри, окисами озону, азоту, летючими органічними сполуками, а також вуглеводнями, до складу яких входять хлор та фтор. Існує зв’язок між вмістом сірчистого ангідриду в атмосферному повітрі приміщень та поширенням стенокардії, захворювань шкіри та верхніх дихальних шляхів. Зростання кількості заручників сечокам’яної хвороби пов’язують з наявністю у повіт­рі заліза, а оскільки воно містить ще й мідь, багатьох долають ожиріння та недуги кістково-м’язової системи. Неякісне повітря у приміщеннях також спричиняє розвиток інсульту. Та найбільшу загрозу забруднення несуть жертвам недуг серцево-судинної системи та дітям, особливо немовлятам. Погане повітря підвищує ймовірність народження малят з різноманітними пороками внутріутробного розвитку. Особливо не варто дихати канцерогенами жінкам у перші три місяці вагітності.

На небезпеку наражаємося навіть у метро! Вчені з Британії зібрали пил на одній зі станцій метрополітену і провели ретельний аналіз. Виявилося, що кількість заліза та міді там — на найвищому рівні, тому вони потрапляють у печінку, мозок та легені пасажирів. Чим менших розмірів частинка пилу — тим шкідливіша для людини, адже, на відміну від великої, що зупиняється у трахеї та носових проходах, має шанси добратися до альвеоли легенів та потрапити до системи кровопостачання.

Лікар-онколог Олег Ду­да заспокоює: неякісним повітрям доводиться дихати багатьом, але хворіють — не всі. Це залежить від вашого способу життя та ставлення до власного здоров’я. Хоча б раз на тиждень варто виїжд­жати за межі кам’яних джунг­лів, в ідеалі — у гори. Чим у більшому місті мешкаєте, тим частішими мають бути “вилазки” на природу.

Недаремно у селі, де життя починається на світанку, люди менше хворіють. Саме у цей час, коли ще не піднялася пилюка та не їздить багато машин, корисно займатися фізичною активністю і у місті. Найкраще влаштовувати пробіжки до восьмої години ранку — подалі від асфальту та проїжджої частини. Важко бігати — пройдіться та виконайте нескладні фізичні вправи. Півгодини на свіжому повітрі до початку робочого дня врятують ваші легені та весь організм. Не варто займатися спортом увечері. По-перше, навіть у спортзалі відчинені вікна, через які надходять вихлопні гази, а повітря у приміщенні за цілий день — наелектризоване, по-друге — організм вже готує­ться до сну. Саме вранці необхідно провітрювати помешкання та офіси, робити вологе прибирання. Вдень та ввечері корисно гуляти у парках.

Паління підсилює дію канцерогенів, тому від шкідливих звичок необхідно відмовитися. Важливо приділяти увагу здоровому харчуванню. Надавайте перевагу овочам та фруктам з нашого регіону: «рідні» огірки, помідори та яблука значно корисніші, ніж екзотичні ківі та банани.