Безробітний з престижним фахом

Вступаючи у виш, студент хоче в майбутньому стабільного кар’єрного розвитку та професійної самореалізації. Часто ці уявлення затьмарюють міфи про престижність одних професій та неперспективність інших. Ми ознайомилися з рейтингом найбільш та найменш престижних професій і дізналися, які ж напрями навчання обирають студенти.

«Престижними вважають ті професії, які мають високий суспільний статус, — пояснює керівник дослідницького центру кадрового порталу HeadHunter Україна Уляна Ходорівська. — За даними наших опитувань, найпрестижнішою нині є професія програміста або IT -спеціаліста. Друге місце зайняли керівники і директори, третє — юристи, адвокати і прокурори. На четвертому місці — підприємці та бізнесмени. П’ятірку найбільш престижних професій замикають архітектори. Крім цього, до десятки престижних професій увійшли банкіри, лікарі, пілоти та космонавти, інженери, а також економісти та фінансисти».

Непрестижність професій обумовлюється не тільки низькою оплатою праці, а й важкими або специфічними умовами роботи, а також відсутністю соціальних гарантій. Список найменш престижних професій очолюють водії і таксисти. На другому місці — робітничі фахи (сантехніки, токарі, слюсарі). На третьому — робота у сфері послуг (кухарі, перукарі, працівники торгівлі, офіціанти). Професія вчителя на четвертій позиції. Замикають першу п’ятірку непрестижного рейтингу військовослужбовці та міліціонери. У десятці непрестижних фахів також державні службовці, менеджери з продажів, будівельники, фермери та наукові співробітники.

Ми розпитали представників популярних вишів про те, які напрями навчання є найбільш популярними серед студентів?

“Цього року найбільше студентів вступило на бакалаврат лікувальної справи денної форми навчання — 300 осіб, — розповів відповідальний секретар приймальної комісії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Андрій Наконечний. — Далі “йдуть” “Стоматологія” — 229 студентів, та “Педіатрія” — 119 осіб”.

“Традиційно лідирує юридичний факультет. Цього року сюди вступило 274 студенти, — пояснив відповідальний секретар приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Бовгира. — На географічному факультеті — 205 осіб, а на історії — 176”.

“Найбільша кількість студентів цього року на бакалавраті денної форми навчання Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій — 593 студенти, — каже відповідальний секретар приймальної комісії НУ “Львівська політехніка” Олег Давидчак. — В Інституті економіки та менеджменту навчається 574 особи, а в Інституті комп’ютерних технологій, автоматики та метрології — 356 студентів”.

Як бачимо, найпопулярнішими серед молоді є юридичні, економічні та айтішні спеціальності. А як щодо затребуваності цих фахів?

“Не варто ототожнювати поняття престижності та затребуваності, — пояснює Уляна Ходорівська. — На посаду менеджера із продажу попит величезний. Однак через довгий робочий день, часто дванадцятигодинний, сотні дзвінків та постійні стреси фах став непрестижним. Найбільш динамічні галузі за кількістю нових вакансій — виробництво, видобуток сировини, туристичний і ресторанний бізнес. Зросла кількість пропозицій і для журналістів. Негативна динаміка (зниження кількості пропозицій) спостерігається у бухгалтерії і фінансах, у страхуванні та для співробітників некомерційних організацій”.