Дорогий гравій

Неподалік села Криви, що на закарпатській Хустщині, важка техніка долає русло Тиси у погоні за товарним гравієм та піском. Вслід за велетенським трактором з ковшем марки К-700 щопівгодини їздить «КрАЗ» із решіткою на кузові для відсіювання піску…

Ця ТЕХНІКА вже протоптала на дні річки цілу дорогу. А після таких маневрів з вантажівок Тисою пливе райдуга з масла та дизелю. За 100-150 метрів від протоптаної через тису дороги — місцевий пляж, куди приїжджають купатися не лише з Криви, а і з Хуста. Відпочивальники годинами сидять на березі після викиду відходів у воду. Найсміливіші не зважають і йдуть купатися у цю суміш…

Однак, попри незручності для людей, важка техніка завдає чималої шкоди і рибним ресурсам Тиси, отруюючи товарну рибу та мальків на цій ділянці. Такі маневри на Тисі біля Криви спостерігаються уже близько тижня. За цей час жоден із контролюючих органів району сюди не навідався…

Хоча близько місяця тому у Хусті з цього ж приводу засідали керівники райради, райдержадміністрації, районний прокурор, начальник міськвідділу міліції, представники екологічної інспекції у Закарпатській області, Закарпатдержрибоохорони та інші фахівці. Всі чиновники та спеціалісти визнали, що забір гравію на території Хустщини є проблемою, яку треба негайно вирішувати. Відтак домовилися, що фахово визначать, де справді є потреба у заборі гравію, а де потрібно цей процес припинити.

— Незаконний видобуток піщано-гравійної суміші в заплавах та руслах гірських річок є загальною проблемою Закарпаття, — коментує ситуацію із маневрами вантажівок Тисою депутат обласної ради, секретар Комісії з питань використання природних ресурсів Степан Деркач. — Вже доведено, що така діяльність призводить до їх пониження, руйнування берегів та протиповеневих споруд і є однією із причин виникнення повеней. Крім того, що ці дії — порушення вимог водного кодексу про заборону вибірки гравію та піску в руслах гірських річок, вони ще й можуть спричинити руйнування берегів, забруднення води, а також зміну русла річки. Це може негативно вплинути на нерестову міграцію та нерест водних біоресурсів. Але це не заважає деяким підприємливим особам порушувати встановлені вимоги. На нещодавньому “круглому” столі у Хусті ми спробували врегулювати це питання у межах закону…

Степан Деркач каже, що слід визначити спеціальні місця, де без серйозної шкоди навколишньому середовищу можна би було у законний спосіб займатися видобутком піщано-гравійної суміші. На думку депутата, цей процес треба налагодити таким чином, аби виручені кошти за це йшли до місцевих бюджетів, а не осідали в кишенях кількох підприємливих людей.

Своєю чергою хустський міжрайонний прокурор Іван Кайло розповів, що прокуратура займається пильним контролем відповідних інстанцій, які повинні забезпечувати виконання чинного законодавства в частині дотримання, зокрема і Водного кодексу України. В іншому разі вони суворо відповідатимуть. Проте, судячи з їзди вантажівок руслом Тиси, цей процес або є законним, або якимось чином проходить поза увагою контролюючих органів.

Довідка «ВЗ»

Гравійно-піщана суміш — дуже популярний будматеріал. Використовується у фундаментах будинків, при спорудженні доріг, майданчиків, дворів. В окремих випадках дозволяється вибирати гравій — якщо це передбачено проектом. Проект (вартість

20 тис. грн.) розглядають і погоджують зокрема управління екології, облводгосп. Це — головні контролери процесу, яким дано право ловити і карати порушників (від екологів таке право має Державна екоінспекція). На час нересту риби — з 1 квітня по 1 червня — будь-які роботи в руслах річок узагалі припиняються. Тільки не крадіжки. Вантажівка такої суміші коштує нині близько 900 гривень.