Рай на землі — у коня на спині!

Маленьку Софію (на фото) садять на коня. Дівча хапається за ручки спеціального пояса. Поруч крокують мама і лікар-іпотерапевт — стежать, щоб дівчинка не впала. Очолює незвичну “делегацію” інструктор з верхової їзди пан Віталій — веде за вуздечку свою улюбленицю. Так виглядає заняття з іпотерапії у Центрі оздоровчої верхової їзди.

Керівник центру Остап Лунь багато років тому захопився верховою їздою. “Прийшов на стадіон СКА і взяв коника на прокат. Через місяць купив сідло, через два — коня. За три місяці занять схуднув на 14 кілограмів. До того ніколи не почувався таким здоровим та сповненим сил”,- розповідає пан Остап. Чоловік вирішив стати лікарем. Але не тим, що лікує скальпелем та пігулками — поїхав у Севастополь, закінчив курси інструкторів з іпотерапії (навчали його викладачі з Тбіліського медуніверситету).

Маленькі пацієнти з діагнозами ДЦП, аутизм, синдром Дауна, які нещодавно познайомилися з цим унікальним методом реабілітації, катаються півгодини. Досвідчені “жокеї” — годину і навіть довше. Година заняття обходиться батькам у 70 гривень. Хто хоче стати вправним наїзником, катається не у манежі, а на стадіоні. Вартість години занять з інструктором — 140 гривень. Більшість діток відвідують центр двічі на тиждень. Але є й такі, що приходять сюди мало не щодня (навіть якщо лікуючий лікар і не призначав їм таких “ударних” доз).

“Маємо трьох з половиною коників, — жартує пан Остап. — Вороного Трістана — для верхової їзди, сіро-чалу породисту Грудку — для реабілітації малечі. У резерві тримаємо сорокату Латку з лошам”.

“Якщо дитинка з ДЦП лежача, кладемо її на спинку або животик поперек коня. Малюкові незручно — починає пручатися, піднімати голову, шукати очима маму. Тоді у нього починають активно працювати м’язи. А якраз цього і домагаємося. Також використовуємо гімнастичні палиці і м’ячики”,- розповідає іпотерапевт Богдана Хоркава. Реабілітолог застерігає: “Щоб був видимий результат, щоб дитинка з ДЦП, яка не сидить, сіла, а та, яка не ходить — стала на ніжки, самої іпотерапії недостатньо. Потрібен комплекс заходів: масажі, лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні процедури”.

Сидячи на Грудці, діти роблять необхідні їм вправи, качають прес. Це корисно і для тих, у кого сколіоз, і для здорових діток. Пацієнти з аутизмом, які потребують психологічної реабілітації, уже через кілька занять стають більш спокійними, сконцентрованими, дисциплінованими.

Пані Олена, яка була на занятті з донькою Софійкою, каже, що за здоров’я дитини готова боротися до кінця. Крім занять з іпотерапії, Софійка відвідує сеанси масажів та не пропускає рекомендованих лікарем фізіотерапевтичних процедур. Помітила, що донечка стала фізично більш сильною, спокійною, почала краще говорити. А після спілкування з Грудкою — Софійку переповнюють позитивні емоції, що також не може не вплинути на хід лікування.

28-річний Олег, хворий на ДЦП, прийшов на заняття вперше. Інструктор допоміг чоловіку запхати ногу у стремено і підсадив його у сідло. На обличчі Олега засяяла усмішка. По дорозі ділився враженнями з інструктором та іпотерапевтом — жодного разу у житті не переживав чогось подібного.

“Якщо коня затиснути двома ногами, для нього це сигнал, що треба бігти. Грудка навчена цього не робити. Але перед тим довго її тренували. Спочатку вчили ходити по колу, потім призвичаювали до сідла і амуніції. Тоді на ній катався дорослий вершник. І тільки потім довірили Грудці дітей”,- розповідає інструктор з верхової їзди пан Віталій.

Довідка «ВЗ»

Іпотерапія (з грецької «hippos» — кінь) — метод лікування, заснований на взаємодії людини зі спеціально навченим конем. Вперше застосований ще у античні часи. Із середини XX ст. іпотерапія поступово стає науково-обґрунтованим методом реабілітації. Спочатку здобуває популярність у Скандинавських країнах. Згодом — у країнах Європи та США. Кінь для пацієнта є не тільки живим потужним тренажером, а й об’єктом захоплення і радості, що є особливо важливим для людей, обмежених у спілкуванні з природою і навколишнім світом. У світовій практиці метод іпотерапії застосовують для реабілітації при різноманітних захворюваннях: ДЦП, затримці психічного розвитку, м’язовій дистрофії, розумовій відсталості, аутизмі, захворюваннях крові (лейкемії, гемофілії).

Фото автора