Чубатенька, яка несеться на… пуховій перині
Про курей говорять різне...
/wz.lviv.ua/images/news/2013/08/a971b94e0634e77af9767a0c504f7d08.jpg)
В тому числі багато іронічного, приміром — «пише, як курка лапою», «курячі мізки» або «немає нічого гіршого, як мокра курка, п’яна жінка і дурний начальник». Утім, славні наші квокотухи, без яких не обходиться жодне сільське хазяйство, заслуговують на більшу пошану. Хоча б тому, що надзвичайно ретельні у виконанні свого «професійного» обов’язку — продукуванні яєць…
Усаду мого сусіда на хуторі Малинівці розташований вагончик з військового автомобіля. У ньому стоїть ліжко з периною і великою подушкою, стіл, радіоприймач, газова плитка — у цій «колибі» ночували господарі, коли в хаті робили євроремонт. З «юрти» давно переселилися, але інтер’єр залишився той самий. На літо у ньому прочиняють двері, щоб не було душно. Закинутими «апартаментами» вирішила скористатися стара руда несучка. Інші її подруги несуться у гніздах, що їх ґазда обладнав у хліві, а вона захотіла особливого комфорту. Тож кожного дня, перескакуючи через всі загородки, пробирається до вагончика і вмощується робити свою курячу справу на… перині.
Свідком цієї сцени минулої суботи став кореспондент «Високого Замку». А справа була така. 24-річний бережанець Андрій Турчин прийшов проконсультувати сусіда щодо підключення Інтернету через мобільний телефон до ноутбука. Підключення робили у вагончику, де зв’язок виявився найкращим. У розпал інсталяції на порозі з’явилася курка. Побачила чужаків і давай горланити, мовляв, чого приперлися на моє місце. Майстер хотів уже було вийти, але час підганяв, тож вирішили довести справу до кінця. А курка — зачекає…
Проте квокотуха і не думала вступатися. Переконавшись, що перед нею великі упертюхи, почала шукати інше місце. Сіла на лінолеум, але швидко зрозуміла, що нестися там вкрай незручно. Перебралася на килимок — але і він виявився надто твердим. Зрештою, проігнорувавши всі немислимі небезпеки, стрибнула на ліжко і всілася на пухову перину поруч з майстром. При цьому широко розкрила дзьоба, хапаючи повітря — чи то від спеки, чи то від щойно пережитого хвилювання.
За якихось п’ять хвилин чубатенька своїми уривчастими позивними подала сигнал, що знеслася. Піднялася на лапи, переконалася у зробленій справі, а потім ще кілька хвилин догрівала мокре яйце. Лише після цього з переможними звуками покинула вагончик.
Попри всілякі перешкоди, курка свою справу зробила. А от нам Інтернет налаштувати не вдалося — як не мудрували. Щось там з химерними драйверами у ноутбуці не клеїлося…
Фото автора Тернопільська область