У Невицькому замку ховали наречених

Реставрують силами волонтерів і у 3D

На руїнах замку постійно проводять екскурсії. Я застав групу білоруських туристів, яким біля зарослих бур’яном кімнат-руїн розповідали історії та байки Невицького. Зі стін замку відкривається чудова панорама на долину річки Уж. Подивишся в один бік — видно Ужгород, в інший — Словаччину. Реставрують Невицький не лише волонтери-ентузіасти, а й програмісти, які створюють проект «Ужгород 3D». Невицький вже «відреставрували» онлайн, тож незабаром можна буде віртуально побачити, як виглядав замок у різні періоди історії.

Добратися до Невицького замку можна машруткою з Ужгорода. Скажіть, що вам потрібно дістатися до замку, і вам зупинять біля гори, на якій він стоїть. Далі слід перейти по мосту через річку. У селі, під замком, — невелика гребля на Ужі. На березі туристи ставлять намети — купаються і рибалять. Кажуть, у річці водиться форель. Із західного боку вулканічної гори під замком зберігся стовп вулканічного туфу, якому легенди приписують чудесну дітотворну силу.

Далі слід дорогою-серпантином піднятися вгору. Спочатку побачите будівлю санаторію радянських часів і рештки «Саду Вагнера», закладеного 1879-го. Ім’я парк отримав на честь угорського садовода Карла Вагнера. Біля саду будують готель, який розмірами перевершує замок. Ще кількадесят метрів угору — і перед очима панорама руїн замку. Вхід туди вільний, але можете залишити у скриньці кілька гривень на потреби волонтерів. Чи замовити екскурсію, кошти з якої теж підуть на реставрацію замку.

Невицький був колись Невістським

З походженням назви Невицького пов’язана легенда. У Середньовіччя в замку, на 260-метровій вулканічній горі, ховали молодих наречених з відомих аристократичних родин. Звідси назва — замок Наречених, або Невістський замок. У письмових джерелах сучасна назва замку згадується з ХІ ст.

На території замку є засипаний колодязь. Легенди кажуть, що його глибина 125 м. Остання спроба відкопати колодязь, як і реставрувати замок, була на початку 1970-их. На стінах навіть встановили спеціальне обладнання, яким вивозили землю. Але справу закинули...

Перед цим, у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст., спробу відновити Невицький зробили австрійці і чехи. Під дерев’яними дахами відновили замкові вежі, а на очищеному внутрішньому дворику відбувалися спектаклі й народні гуляння. Саме тоді з’явився звичай серед молодят — відві-

дувати Невицький замок. Хоч реставрувати замок тоді так і не спромоглися, австрійське перекриття на вежі донжон (головній пам’ятці замку) вберегло її від руйнації на ціле століття, кажуть науковці.

Замок не змінився протягом півтисячі років

Збудовано Невицький замок у ХІІ ст., коли в угорських королів виникла потреба у захисті гірських перевалів, головно над долиною Ужа, і карпатських доріг, що вели до Галича й Києва. Найстаріша будівля Невицького — донжон, товщина стін якого колись сягала 2,8 м. Розвивався як потужна оборонна споруда у ХІІІ—ХVІ ст. У 1328-му угорський король Карл Роберт із династії Анжу передав замок у володіння своїм італійським прибічникам — Другетам, які володіли замком аж до його падіння в XVII ст.

1440-го в Угорщині почалася громадянська війна. Постійні сутички, а також поширення вогнепальної зброї змусили Другетів зміцнити замок. Сучасного вигляду замок набув на рубежі ХV—ХVІ ст. За найкращих часів тут було 41 приміщення, а його загальна площа становила 1,5 тис. кв. м. Під час розкопок археологи знайшли чудовий кольоровий кахель, який виготовляли в замку. У замку був водопровід, що під природним тиском подавав воду з сусідньої, вищої гори.

Між другою й третьою захисними лініями замку жили й працювали ремісники і прислуга. Кількість захисників замку разом з місцевим населенням, яке ховалося за його стінами, перевищувало півтисячі осіб. Однак замок не був неприступною твердинею і не раз переходив з рук у руки, особливо коли між Другетами почалися родинні чвари. 1644 рік став фатальним в історії замку. Трансильванський воєвода Дердь Ракоці знищив його як володіння прибічника австрійського трону Другета. З тих пір Невицький лежав у руїнах. Його оборонна роль перейшла до Ужгородського замку, по інший бік долини. Лише у другій половині ХІХ ст. Невицький знову частково ожив — руїни стали улюбленим місцем відпочинку ужгородців.

У 1939-му кілька годин загони Карпатської України, відступаючи, разом із чехами відбивали у замку наступ угорських військ. У 1969-1971 роках відбулася часткова консервація руїн. З літа 2006-го в замку проводять театралізоване свято весільних обрядів «Невицький замок — замок наречених». Тут відтворюють процеси сватання, пригощають традиційними стравами, співають весільних пісень.