Жили по десятеро у кімнаті, а туалет – у парку...
Як діти з Волині у бердянському таборі «відпочивали»
Дітей стало небезпечно відпускати на відпочинок у табори. У червні Україну шокував трагічний випадок у Симеїзі, де під ногами дітей обвалився аварійний балкон у санаторії «Юність». Тоді загинула десятирічна Діана Сидельникова. Та, схоже, ця трагедія нікого і нічому не навчила — умови відпочинку дітей в Україні й надалі залишаються жахливими...
Історія з відпочинком дітей з Волині створила в Інтернеті справжню бурю. Не встигли чада приїхати в “Оріон”, як додому полетіли їх електронні листи і фото, від яких у батьків волосся стало дибки. Про цей жах кореспонденту “ВЗ” розповів кореспондент запорізької газети “МІГ” Микола Тишаков, який побував на місці події.
На вокзалі дітей не зустріли. На територію “оздоровчого табору” вони потрапили... через паркан. Волинян розмістили у дерев’яних старих корпусах по 9-11 чоловік у кімнатах з дірявими стелями, брудними подушками і матрасами (білизни не передбачалося), на розгойданих ліжках. Ліжка — впритул одне до одного. Попередили, що душ діти зможуть прийняти лише двічі на тиждень. Була лише “ногомийка” з холодною водою. Колись там було 16 кранів, залишилося два, та ще й електричний дріт стирчав назовні! У туалети було страшно зайти — антисанітарія жахлива. Територією табору кочували зграї бродячих псів...
“Я розмовляв із дівчатами із бердянської школи-інтернату, які зараз там живуть, то вони скаржилися, що матрац і подушка дуже смердять, — розповідає Микола Тишаков. — В туалет діти ходять у... парк. На території санаторію на 7,5 гектарах насаджений колись чудовий парк, але його вже років із п’ять ніхто не доглядає. Там справжні джунглі, стоїть “амбре”, бо діти справляють там природні потреби. За дітьми ніхто не дивиться. Формально санаторій надає по двоє вихователів на 20-25 вихованців, але ці вихователі на все дивляться крізь пальці. Більш-менш організованими є тільки групи, котрі приїхали зі своїми вихователями. Усі інші — що хочуть, те і роблять... Я нещодавно був у колонії, то там умови на кілька рівнів кращі, ніж у цьому таборі!”.
Зазвичай в “Оріоні” відпочивають діти з місцевих шкіл-інтернатів, сироти, вихованці профтехучилищ, діти з малозабезпечених сімей. Мабуть, не скаржився ніхто досі на ці умови, бо ці діти кращих і не бачили... Можливо, волинські чиновники, які відсилали дітей в “Оріон”, подивилися на сайт закладу і побачили там райдужні фото? Бо дійсно, те, що розміщено в Інтернеті, і те, що є насправді, — дві великі різниці. Можливо, хтось розраховував, що діти з райцентру Волинської області мовчатимуть так само, як і усі попередні маленькі постояльці? Та “западенці” мовчати на стали. Отримавши погані звістки від дітей, батьки у Камінь-Каширському підняли бучу...
3 липня батьки зустрічалися з головою Камінь-Каширської райдержадміністрації Іваном Вовком, після чого той терміново відбув у Луцьк для врегулювання цієї проблеми. Батьки написали заяву в прокуратуру. Тим часом до дітей в “Оріон” навідалися власник табору Іван Асламов і міський голова Бердянська Олексій Бакай. Оглянувши умови перебування дітей, мер сказав: “Ну, тут ще можна жити...”. Дітей вмовляли не виносити сміття з хати, не розповідати про жахливі умови, обіцяли, що переведуть у краще місце... Того ж дня з прокуратури Волинської області в Бердянську міжрайонну прокуратуру надійшла скарга групи батьків. Прокурорська перевірка виявила порушення санітарних норм в роботі табору “Оріон”.
Прикметно, що у цій ситуації діти самі себе захистили, — підняли “на вуха” інформаційний простір, розмістивши фото. Завдяки цьому і заворушилися чиновники... Та ця ситуація дозволила лише привідкрити завісу тотальної системи корумпованості, яка існує в Україні з оздоровленням дітей. За словами Миколи Тишакова, найскромніша путівка у бердянський санаторій коштує 4,5 тисячі грн. “Те, що отримують діти у таких таборах, як “Оріон”, і на дві тисячі не потягне, — каже журналіст. — Відповідно, 2,5 тисячі йдуть комусь у кишеню... Підтвердження цього бачу і у тій швидкості, з якою велика група дітей (60 осіб) блискавично була переселена в один із найкращих приватних санаторіїв — “Лазурний”. І це при тому, що зараз “високий сезон”, місць ніде немає. Не знаю, які важелі треба було натиснути, або які гроші заплатити, щоб таке сталося...”.
Оксана ЯКОВЕЦЬ, заступник начальника Головного управлiння працi та соцiального захисту Львівської ОДА
На щастя, у нас таких прикрих випадків не було. Відпочинок дітей чорнобильців відбувається організовано, все контролюється. Путівки для дітей закуповуються за кошти державного бюджету. Більше того, проїзд до місця відпочинку і назад безоплатно. Формуємо групи з 15 дітей, визначається район області, відповідальний за супровід групи (той район, куди пішло більше путівок, той і відповідальний). Закуповуються квитки для всіх — спочатку за батьківські гроші, а потім в управління соцзахисту здають квитки, управління робить заявку і батькам відшкодовують вартість проїзду. В області є потреба в оздоровленні 382 дітей чорнобильців. На сьогодні маємо 145 путівок. Чи виділять нам ще путівок — поки що не відомо. Ті, що ми отримали, вже розподілили. Діти поїхали в Миколаївську область, у Дніпропетровську, частина — на море, в Одеську область...
Так виглядають старі корпуси “Оріону”, які збудували після війни. У цих дерев’яних “ізбушках на курячих ніжках” нема ні вогнегасника, ні лопати...
