Зібралися у ліс? Побризкайтеся... дешевим одеколоном!

У кліщів у розпалі парувальний сезон! Лікарі радять у найближчі кілька тижнів виявляти особливу пильність. У цей період самки — найбільш агресивні. Щоб відкласти яйця, потребують крові...

«Кліщі переносять збудників різних захворювань — найпростіші, віруси, бактерії, грибки і навіть гельмінти, — розповідає завідувач паразитологічного відділу Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Олег Колесников. — Найбільш небезпечні недуги, які можна принести з прогулянки разом з кліщем — кліщовий енцефаліт, кліщовий сипний тиф, туляремія, марсельська та кримська гарячки, кліщовий системний бореліоз (хвороба Лайма), анаплазмоз, бабезіоз, тейлеріоз. І це — не повний перелік! Кліщі облюбовують мішані затемнені ліси з великою кількістю гнилих пеньків, підліски (чагарники, що ростуть під “наметом” лісу), лісові підстилки (шар мертвого рослинного матеріалу — листя, кори і гілок, що опали на землю), високу траву і кущі на пасовищах. Чатують на своїх жертв, усівшись на верхівки низьких кущів, траву, нижні гілки дерев — завжди напоготові, з виставленими вперед лапками. Присмоктуються не відразу — довго повзають по тілу у пошуках зручного місця для укусу. У тварин найчастіше це — безшерсті місця, у людей — найніжніші ділянки шкіри (під пахвами, у паху, під грудьми у жінок, біля вух, у вухах)».

“Момент укусу навряд чи відчуєте, — каже фахівець. — Паразит вприскує у кров специфічний анестетик. Потім фіксується на шкірі з допомогою хоботка, який має вигляд якірця. Зануривши вусики у підшкірну клітковину, випрямляє їх у різні боки”. Тепер його вже не здує вітром. Навіть якщо потягнути за тільце, результату це не дасть — тільце відірветься, а голова буде й далі стирчати.

“Після надійної фіксації кліщ приступає до роботи — починає пити кров та інфікувати організм, — веде далі паразитолог. — Реакція на таке вторгнення може бути різною — від алергії до симптомів, схожих на ознаки гострого респіраторного захворювання (підвищена температура тіла, ломота у м'язах, слабкість тощо). Поки людина займається самолікуванням, збудники небезпечних хвороб беруться атакувати організм”...

Чим довше перебуває на тілі кліщ, тим більша вірогідність зараження. Ймовірно, інфікування відбудеться, якщо роздавите зараженого кліща на слизовій оболонці ока або на ушкодженій ділянці шкіри.

“Коли будете відпочивати на природі, працювати на дачі, прогулюватися у парку, випасати худобу, кожні 2-3 години оглядайте своє тіло та одяг, — радить Олег Колесников. — Повернувшись додому, ще раз себе огляньте. Потріпайте одяг, переберіть на ньому складки. Візочок з дитиною треба оглядати кожні 30-40 хвилин. Якщо знайдете кліщів, спаліть їх. Якщо помітите кліща на шкірі, а до найближчої медичної установи — кілька кілометрів, спробуйте самотужки позбутися паразита. Капніть на нього олії (з гвоздики, ялиці, анісу, можна й соняшникову). В екстремальних умовах підійде й моторне мастило. Так ви перекриєте кліщу доступ до кисню. Вичекайте 5-10 хвилин. Паразит задихнеться, м’язи і шипи якірця розслабляться. Тільки тоді можна буде витягнути головку кліща. “Викручуйте” її, обережно розхитуючи тільце у різні боки”.

Як позбутися свербіння? Фахівець рекомендує змастити місце укусу розчином аміаку або питної соди, свіжим соком полину гіркого, кульбаби, подорожника великого або сольовим розчином: “Щоб зняти алергію, прийміть на ніч димедрол або супрастин, тавегіл чи глюконат кальцію”.

“Постарайтеся відбитися від атаки кліщів. Відлякають паразитів репеленти — ефірна олія гвоздики, сосни, камфори, дешеві одеколони, 3-5% розчин оцту, лосьйони “Ангара”, “Тайга”, ДЕТА оксамат, адвантекс, скалі бор. Тварин обробіть препаратами бутокс, ектомін, ектопор, больфо, аерозоль плюс. Обов’язково дотримуйтеся інструкцій із застосування засобу”, — нагадує спеціаліст.