«Люди забули смак свіжої сметани. Купують тільки ту, що вже підкисла»

Щороку в Україні невпинно скорочується поголів’я корів. Селяни масово вирізають худобу, бо роботи біля неї багато, а заробітку ніякого. Та, виявляється, на молоці в Україні заробляти можна. Головне, правильно до цього підійти, доводить Люба Савка (на фото), яка у передмісті Жовкви тримає 12 корів та двох телят. Аби купити корів та облаштувати для них стайню, жінка взяла кредит, але каже — ні разу не пошкодувала про це.

Якщо тримати, то не менше трьох корів

“Колись працювала лакувальницею, потім їздила на заробітки до Польщі. Чоловік працював на будовах. У 2009 році купила першу корову — Валю — вона моя улюблениця. Але одну корову тримати невигідно — аби возити молоко на базар, треба мати хоча б зо три. Почала докуповувати худобу, — каже Люба Савка. — Зрозуміла, якщо хочу на цьому заробляти, треба вести бухгалтерію. Це потрібно не стільки для звітності, скільки для себе — аби розуміти, скільки заробляєш, на що витрачаєш, на чому можна зекономити. Завдяки тому, що у мене була готова бухгалтерія, змогла взяти участь у проекті Львівської агарної дорадчої служби (на той час у мене вже було п’ять корів)”.

За проектом «Підвищення конкурентоздатності молочного сектору в Україні» сім’ям не надають фінансової підтримки на реконструкцію стаєнь чи закупівлю худоби — допомагають консультаціями та надають ветеринарну допомогу. Саме цього і бракує селянам, які хотіли б займатись молочним бізнесом.

“Ми звикли годувати худобу так, як годували колись, а виявляється, їй також потрібне збалансоване харчування. Звикли, що у стайні має бути жолоб, куди кладеш їжу, та достатньо зробити лише “кормовий стіл”, з якого залишки їжі можна змітати віником. Корови у нас стоять на спеціальних килимках, а не на соломі (їх надав ЛАДС так само, як і доїльний апарат, танк для охолодження молока та бойлер), мають поїлки. Коли корови стояли у старій стайні, копались. Ветеринар сказав, що вони в депресії, бо їм бракує світла. Для того, щоб добре доїлись, їм треба 16 годин світла на добу. Я не вірила, сперечалась. Але коли перевели худобу в нову стайню, корови стали спокійніші, взимку світили їм світло — надої виросли. Надої залежать і від настрою корови, тому на них ніколи не кричимо і не б’ємо”, — каже Люба Савка. Дочка часом вмикає їм музику на телефоні — слухають. Видно, корови на цій фермі пещені — вимиті-вичесані до блиску. Кожна має кличку, на пасовищі достатньо покликати “Валя” чи “Даринка” — і корова підійде!

За таке ставлення корови віддячують добрими надоями — 20-25 літрів на добу.

Підйом — о 5.30. Навіть якщо лягли о другій

Коли їхала в Жовкву, не могла зрозуміти, як сім’я (чоловік, дружина та двоє дітей) можуть дати собі раду з такою кількістю худоби.

“Встаю о 5.30. Аби подоїти усіх корів, вистачає 45 хвилин. Доїльний апарат полегшує роботу, та й молоко чистіше, ніж якби доїти вручну. Оскільки стайня спланована так, як нам радили спеціалісти, розкласти їжу і чистити її набагато легше. Мию корів вручну, але скоро підключимо бойлер, то будемо мити шлангом. О сьомій ранку з чоловіком виїжджаємо до Львова на базар”.

Пасуть корів по черзі. На вулиці, де живе сім’я Савків, понад тридцять корів, тож їхні — це третина череди. Є ще дідусь, який тримає п’ятеро, інші — троє. За одну корову доводиться пасти череду один день. Савкам, у яких 12 голів та двоє телят, випадає пасти 13 днів поспіль, а потім два тижні “перекуру”.

“Поки корови в полі, маю повно вільного часу. Коли працювала у лакувальному цеху, втомлювалась набагато більше, ніж зараз”, — каже пані Люба. За її словами, люди в селі часто самі ускладнюють собі життя, беручись за роботу, без якої можна обійтись. Скажімо, сіно Савки купують готове. Буряками худобу не годують, в раціоні вони не обов’язкові, а роботи коло них купа.

У грудці сиру — картопля

Серед селян зчинився переполох через те, що влада хоче заборонити їм продавати домашнє молоко. Пані Люба каже, що таке обмеження може бути й виправданим. “Може, тоді більше перевірятимуть, хто яке молоко продає. Торгують переважно перекупники. Скуповують молоко запівдарма і перепродують. А люди, які справді наробились, не мають де стати на базарі. Мені за місце на ринку довелося “повоювати”, хоча зареєстрована як приватний підприємець, маю усі дозволи. Раз на місяць до нас приїжджає ветеринар і бере зразки молока від кожної корови, чи все гаразд з мікробіологією. До мене приїжджали з ринку дивитись, чи справді тримаю 12 корів, — каже пані Люба. — А є такі, що живуть на дев’ятому поверсі, а кажуть покупцям, що молоко від своєї корови. Якось покупець спитав перекупку, скільки корова має дійок. Їй підказали — шість. То вона так і сказала, що корова має шість дійок. Раз приїжджаю, а моє місце зайняте — жінка розклала 16 літрів сметани. Питаю, а скільки у вас корів? Каже, дві. Зрозуміло, що то за сметана. У мене 12 корів, і я на раз ніколи не маю стільки сметани. Від двох корів 16 літрів сметани і за тиждень не назбираєш”.

Пані Люба каже, коли почала продавати молоко, сир та сметану на базарі, то виявилось, що люди відвикли від смаку натуральних продуктів. Сир купують тільки сепараторний (коли з молока уже відділили сметану). “Кажуть, дайте сметанковий сир — даю хороший жирний сир з незбираного молока, а їм він “якийсь не такий”. Покупці, особливо молодь, не знають, що свіженька сметана — рідка і солодкувата на смак. Привозиш свіжу — не беруть. Почне підкисати, тоді купують на ура”, — каже пані Люба. Фермер каже, аби перевірити, чи хороша сметана, достатньо вдома ложку сметани кинути на сковорідку — вона має розтопитись як масло. Якщо робляться грудочки, там є борошно чи інші домішки. Якщо молоко не скисає, значить, туди додали соди. Купуючи сир, варто попросити, аби головку розрізали. “Якось покупець мене питає, чи ваш сир без сюрпризу? Розрізала головку — дивіться. Тоді він каже, що раз купив сир, а всередині головки було дві картоплини. Лаборант, яка робить аналізи на нашому ринку, каже, що у неї були випадки, коли у “домашній” сметані слідів молока взагалі не було. З чого вона зроблена — загадка”.

Як купити молочну корову

Попри те, що селяни масово випродують худобу, купити хорошу молочну корову тепер нелегко. За словами пані Люби, у “бабки” за корову доведеться викласти 9 тисяч гривень, породиста коштує 15, а якщо купувати голландську, то й на усі 20 тисяч гривень потягне.

“Молочна корова має виглядати як корова, а не як бик. Голова має бути мала, роги — тонкі. Справа під животом є так званий “молочний колодязь” — у цю впадину має поміститись великий палець. Молочні жили мають бути товстими. Шкіра у корови має бути тонка, а ребра — широкі, — каже Люба Савка. — По телятку уже за 10 днів видно, чи буде з нього хороша корова, чи краще відразу віддати на м’ясо. Ветеринари нам сказали, що ніяких каш теляткам (колись ми їм навіть льон варили) не треба — на сьомий день можна давати кукурудзу та воду”.