Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Прийми, Боже, за ліки!»

Бокал ігристого вина знімає синдром хронічної втоми, а червоного — прекрасна профілактика ішемічної хвороби серця.

Від хорошого вина користі більше, ніж від жмені вітамінів, вважають кримські медики. Тут у санаторіях для повноцінного лікування часто рекомендують курортникам бокальчик портвейну, мадери чи каберне. Енотерапія, або лікування вином, досить поширене у Європі. Однак у нас через відсутність культури вживання алкоголю більше знають про його шкоду, а не користь. Скільки можна алкоголю і якого саме, аби він був ліками, а не отрутою, “ВЗ” розповів доктор медичних наук, завідувач кафедри здоров’я та реабілітації Кримського гуманітарного університету Володимир Мізін. Науковець зізнається, що “професійно п’є з 14 років”, хоча дітям до 18 років давати алкоголь категорично забороняє.

«ВИНОГРАД використовують в різних видах — сушені ягоди, сік, вино. Як не дивно, але не у свіжих чи сушених ягодах, а саме у вині проявляються усі його найкорисніші властивості. Недаремно Христос казав: пийте вино — це кров моя, і взагалі у Біблії сотні разів згадується вино та виноград, — каже Володимир Мізін. — У 50—х роках, коли ялтинський курорт спеціалізувався на лікуванні хворих на туберкульоз, в зимовий період на набережній стояли кіоски, у яких хворі отримували вино за призначенням лікаря. У санаторних картках так і писали — теплий портвейн, стільки—то мілілітрів... У 70—х роках у світі різко зросла захворюваність на ішемічну хворобу серця. Від інфарктів почали помирати навіть молоді люди. У ВООЗ почали вивчати причину. Порівнювали умови життя, харчування. Виявилось, що хворіли частіше люди, які вживали більше жирної їжі. Але з цієї картини випадала Франція. На тлі високого рівня споживання тваринних жирів інфарктів у країні було у три—чотири рази менше, ніж в інших. Коли почали вивчати так званий французький парадокс, виявилось, що саме споживання виноградних вин дало такий профілактичний ефект. Тоді почали детальніше вивчати вино. Виявилось, позитивний ефект дає не алкоголь, а поліфеноли винограду, які є у вині. Поліфеноли — це клас речовин, який синтезується лише у рослинах. Це дуже потужні антиоксиданти — потужніші, ніж вітамін Е. Поліфеноли погано розчиняються у воді, але добре розчиняються у спирті і жирі. Тому, якщо людина їсть свіжу виноградну ягоду, — поліфеноли як входять, так і виходять. Якщо людина п’є вино, у якому спирт розчинив поліфеноли, вона отримує їх у біологічно доступному вигляді».

Та якщо у Франції після цього відкриття почали детально вивчати вино і навіть навчились синтезувати поліфеноли (їх можна придбати в аптеці у капсулах), у Радянському Союзі тоді якраз розгорнулась антиалкогольна кампанія. Відповідно, про енотерапію на курортах довелося забути. Тодішньому всесоюзному Магарацькому інституту вина та виноградарства поставили завдання розробити гаму продуктів з винограду без алкогольного компонента. З винограду каберне—совіньйон почали випускати харчовий барвник яскраво—рубінового кольору — концентрований поліфенол. “Якось до нас у Магарач приїхав професор Богадельников з Кримського медуніверситету. Ми сиділи за “чаркою чаю” і обговорювали, яке корисне вино для здоров’я. Він каже, що, на жаль, діти позбавлені такої можливості (він сам педіатр), бо їм не можна алкоголю. А наш технолог зауважив — ось трилітровий бутель такого розчину — безалкогольного еноанту. Оригінальна технологія виробництва дозволила витягти з винограду усі поліфеноли. Він взяв цей бутель. Через три тижні дзвонить і питає, що ми йому дали. Ми аж злякалися. А у нього навіть важко хворі діти пішли на поправку. Завдяки еноанту (так називався цей розчин) краще відновлювалась мікрофлора після лікування антибіотиками. Це були перші дослідження у нашій країні. Далі пішли наукові роботи, дослідження. Зараз детально вивчають вплив на здоров’я каберне, кагору, мадери. Вивчаємо можливості застосування їх у санаторно—курортному лікуванні”.

Безалкогольний еноант нині випускає одне приватне ялтинське підприємство, і коштує цей концентрат дорого — понад 100 гривень за пляшечку 250 грамів. Однак, якщо нема протипоказань, науковець радить не відмовляти собі у бокалі хорошого вина. Головне, пити його правильно.

“Дурниця, що біле вино до риби, червоне — до м’яса. Пити варто те, що подобається, і бажано після їди. Поїли, тоді візьміть бокал коньяку чи вина з фруктами або сиром. Аперитиви потрібні тільки тим, у кого проблеми з травленням, — каже Володимир Мізін. — Вичислити безпечну дозу алкоголю легко. В середньому в організмі дорослого чоловіка виробляється близько 27 грамів чистого спирту, в організмі жінки — 15 грамів. Ще стільки ж можна випити за добу. У будь-якому напої вказано відсоток алкоголю. Наприклад, горілка має 40% алкоголю — отже, жінці можна 30—35 грамів горілки на добу, а чоловікові — 60 грамів. Столового вина, де 11—12% алкоголю, чоловікові можна 200—250 мілілітрів, жінці — приблизно 150 мл. У десертних винах алкоголю більше, тож їх можна менше. Після виснажливого робочого дня добре випити бокал шампанського — воно знімає синдром хронічної втоми. До речі, міф, що Черчілль любив коньяк. Насправді він любив шампанське. Він казав: “Шампанське — це той напій, якого заслуговуємо у часи наших перемог і потребуємо у часи поразок”. Я теж надаю перевагу шампанському — брюту. Коньяк також з виноградних спиртів, тож там також містяться поліфеноли. І лише від горілки жодної користі — адже це простий водний розчин спирту”.

Схожі новини