Гривасті уміють обійматися, цілуватися і навіть… усміхатися!
Кореспондент «ВЗ» побувала на кінному фестивалі «Вихідні верхи».
У вихідні на території Дитячо-спортивної школи «Буревісник» відбувся кінний фестиваль “Вихідні верхи”. Це був своєрідний День відкритих дверей для усіх охочих! У програмі заходу: катання на конях, чемпіонат міста з конкуру, виступ театру “Сармати”. Відвідувачі фестивалю пригощали коней яблуками, морквою, печивом... Із гривастими чемпіонами та їх господарями знайомилася кореспондент «ВЗ».
Гривасті мають надзвичайну енергетику — коли торкаєшся їх рукою, заряджаєшся позитивом… Щоправда, власники кажуть, не усі тварини такі смирні, є агресивні коні, які й вкусити можуть. Зауважила коняку із зачіскою на гриві у вигляді сіточки. Власниця Тетяна Кручок — кандидат у майстри з кінного спорту — зараз тренує дітей, каже, зробити таку «фрезуру» нескладно, це займає хвилин двадцять. “Це раніше ми хвостики скріплювали пластиром (на це йшло багато часу), тепер зав’язуємо гумками”, — пояснює вершниця. Хорг — надзвичайно розумний кінь: уміє усміхатися, коли це робить, демонструє зуби. Пані Тетяна водить пальцем перед його мордою, а він розпливається в усмішці…
«Часто люди купують коня для престижу, — веде далі жінка. — Раджу усім, хто придбав тварину, самим нею займатися. Цю відповідальність не можна ні на кого перекладати. Для тварини важливо, щоб господар з нею спілкувався, приносив щось смачненьке. Щоб навчити коня чогось, достатньо його один раз похвалити і дати моркву. Пам’ять у них феноменальна, вони запам’ятовують все дуже чітко, зокрема, й усі маршрути».
Кінна амуніція коштує недешево: сідло — близько трьох тисяч грн., вуздечка — близько тисячі грн. Купити породистого коня можна від 500 доларів, а є гривасті, які коштують 50 тисяч доларів і більше. Мою увагу привернув кінь у симпатичному в’язаному капелюшку. Така панамка не лише для прикраси, але й захищає від мух. Красунчик Данхел від нарядів не відмовляється. Є у його «гардеробі» літня й зимова попони (це накидка, яка захищає тварину від дощу, снігу, вітру та комах), а також вальтрап (одягається під сідло як захист, щоб амуніція не натирала, а також, щоб спина коня залишалася сухою).
Нагороди знайшли своїх героїв. Вершник Володимир Дуля, який переміг у змаганнях з перешкодами, поділився секретами чемпіонського успіху. Його кінь Оксфорд — спокійний, врівноважений і поступливий. Буває, звісно, що й вередує — показує характер. «Якщо вершник помиляється, кінь має його виручати, — каже Володя. — І навпаки! Буває, кінь близько підбігає до бар’єра, йому складно перестрибнути. Як би Оксфорду тяжко не було, він ніколи від перешкоди не відступає». Стайня у переможця уся завішана медалями. Оксфорд тут знаменитість!
Чимало коней, які живуть у «Буревіснику», не лише знімаються у рекламі та кіно, а й беруть участь у весільних церемоніях. Скажімо, за їх участі викрадають наречених (отакої!) Пан Ігор показує мені свого жеребця Персика. «Йому дуже подобаються кобили, запряжені у карети. Він ними просто захоплюється», — розповідає з усмішкою про свого улюбленця чоловік.
Далі йдемо у стайні. Ремонту тут давненько не було… У «Буревіснику» живе близько вісімдесяти коней (з них двадцять — державні, решта — приватні). Володимир Єфремов, який працює тут тренером понад двадцять п’ять років, розповідає про своїх підопічних. Навчання для дітей у кінній школі «Буревісник» — безкоштовне (лише раз на рік треба заплатити близько 30 грн. членських внесків). Беруть у школу з десяти років.
«Сьогодні у моді великі коні, які нагадують таких собі ваговозів, — веде далі пан Володимир. — Дуже розповсюджена українська породна група, англійська верхова. Кінь Ганновера, виведений у Німеччині, «тракени» — законодавці моди, дуже популярні». Чимало коней мають незвичні, а інколи й дивні імена. Пан Володимир пояснює, на коня виписують паспорт, де записують його предків до восьмого коліна. А також — усі прикмети, де яка цяточка знаходиться, досягнення тварини. Ім’я коня має обиратися на ту букву, з якої починається ім’я його матері, а перша літера імені батька має бути всередині. В одній зі стаєнь живе Крокус (його батьки — Крошка і Казначей).
А тим часом…
Коваль Віктор Гусєв розповів, що підковує коней усе життя. За його словами, якщо коваль досвідчений, а кінь спокійний, — на підковування тварини йде двадцять хвилин. За весь час роботи йому не раз діставалося від норовливих коней… Крім того, чоловік виготовляє сувенірні підкови. Найважче, каже, зробити на такій залізній підкові напис (така річ може коштувати і тисячу грн.).
Фото Мирона МАСЛЮКА
