Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Сподіваємося, у наших конюшнях будуть коні арабських шейхів»

Журналістка «ВЗ» побувала на будівництві кінно-спортивного комплексу, що неподалік Львова

Фото автора
Фото автора

На території Зимноводівської громади, де колись були зарості і хащі, ведеться масштабне будівництво. Як з’ясувала журналістка «ВЗ», тут зводять кінно-спортивну школу. Роботи розпочалися рік тому.

Поруч з кінно-спортивною школою збудують готель (з президентським номе­ром), басейн, СПА, тренажер­ний зал. Тут будуть усі умови для реабілітації, зокрема вій­ськових та дітей, які потребують спеціального лікування.

Коні матимуть солярій і слу­хатимуть музику

Журналістка «ВЗ» побувала на будівництві кінно-спортив­ного комплексу разом з сіль­ським головою Зимноводів­ської громади Володимиром Гутником.

Це приватне будівництво. Ініціатор — бізнесмен Петро Писарчук. Його донька займа­ється кінним спортом (у родини Писарчуків — п’ять коней).

Територія будівництва за­ймає близько п’яти гектарів. Раніше тут було садове товари­ство, яке не використовувало землю за призначенням. Зем­лю під кінно-спортивну школу у них викупили.

Якою є сума інвестиції, не­відомо, але з усього видно — сума колосальна.

Тут три блоки конюшень, у яких можуть перебувати вісім­десят коней.

У кінно-спортивному комплексі облаштовують сучасні конюшні.
У кінно-спортивному комплексі облаштовують сучасні конюшні.

Заступник головного ін­женера Петро Петрович про­водить мені екскурсію і розпо­відає, що тут будуть спеціальні мийки, тренажери (зокрема бі­гова доріжка та спеціальна «ка­русель» для коней, аби могли постійно рухатись). Облаштують навіть солярій для гривастих! А ще тваринам вмикатимуть му­зику, наприклад, зі співом пта­шок та шумом води, аби почува­лися ніби у природних умовах.

«Ось закритий манеж для змагань, — показує Петро Пе­трович спортивну споруду. — Його розміри 50 м на 88 метрів. Є і відкритий манеж (літній варі­ант). Там можна буде проводи­ти турніри міжнародного рівня».

У спортивному комплексі проводитимуть змагання міжнародного рівня.
У спортивному комплексі проводитимуть змагання міжнародного рівня.

Масштаби манежів нагаду­ють футбольне поле. Мої спів­розмовники сподіваються, що на Львівщині може пройти від­бірковий етап з кінного спорту до Олімпійських ігор.

Є на території комплексу су­часна коментаторська та суд­дівська споруда. А також три­буни для глядачів. І, звісно, VIP-трибуна…

Подібні споруди є, зокре­ма, у Німеччині, Польщі, Есто­нії… Утім, вони значно скромні­ші. Тому ініціатори будівництва сподіваються, що у цих конюш­нях незабаром з’являться коні арабських шейхів…

Після війни власники таких комплексів будуть «на коні»

Такий вигляд має закритий манеж
Такий вигляд має закритий манеж

Пригадую, на початку ві­йни я побувала у кінному клу­бі у селі Бартатові, що на Львів­щині. Туди привозили коней, що постраждали від війни. Вони були знесилені, зневоднені, обгорілі, підстрелені… Деякі з них по кіль­ка днів бігали голодні по лісах.

Я поцікавилася у працівників, чи діє цей проєкт? Заодно роз­питала у компетентних людей, що думають про таку спортивну школу, та й загалом про розви­ток кінного спорту в Україні.

Дізнаюся, що у Львівській області евакуаційну конюш­ну закрили у жовтні 2022 року. Залишили тільки у Мирогощі (Рівненська область). Там вона стаціонарна і більш зручна для проживання коней. Масової евакуації нині немає, навпаки, багатьох коней власники по­вернули з-за кордону в Україну. Переїхали у безпечні регіони.

Мої співрозмовники розу­міють, що зараз не найкращий час для розвитку кінного спор­ту, але коли закінчиться війна, власники цього спортивного комплексу будуть «на коні»!

У Києві постій коня в конюш­ні коштує мінімум 1000 доларів на місяць. Є конюшні, де постій — 3500 доларів. Собівартість утримання гривастих недешева — 500−600 доларів (без послуг коваля і ветеринара).

Кінний спорт — дороге за­доволення. Для змагань потрі­бен хороший кінь, а він коштує дорого — від 10 тисяч доларів і значно більше. Ті державні коні, на яких мають вчитися діти-спортсмени, — бідолахи (та ще й на одного — по декілька ді­тей). Нового поголів'я ніхто не купує. Грошей на виїзні змаган­ня держава не виділяє.

— Яку користь матиме від кінно-спортивної школи Зимноводівська територі­альна громада?

Володимир Гутник каже: «Не менше ста людей матимуть ро­боту. За кіньми треба догляну­ти, прибрати… Готель — теж додаткові робочі місця. Голо­вне, що буде зареєстрована велика фірма у нашій громаді, і буде надходження до бюджету.

Багато років ми робимо став­ку не на житлове будівництво, а на розвиток бізнесу. Стараємося залучати бізнес на територію гро­мади. Наша серед сільських гро­мад є найменшою за територією. Тому кожен клаптик землі мусимо використовувати з користю. Щоб розвивалася соціальна сфера, мусимо розвивати бізнес. Наш бюджет — це 198 млн грн на рік власних надходжень".

Схожі новини