«Ну і що з того, що сервіс не дуже, зате ми – курорт»

Коли наш автобус в’їхав у гірську частину Криму, дух перехопило від елегантно-романтичного поєднання моря, припорошених снігом вершин, кручених змієподібних доріг. Півострів бездоганний, якщо дивитися на нього як на пейзаж. Коли ж проходить перше замилування, відкривається трохи інша картинка.

Чим нині живе Крим туристичний, що планує у 2013 році і чи готовий до змін? Про це дізнавалася кореспондент «ВЗ».

Крим чекає туристів з Туреччини, а Туреччина — з Криму.

Ціни кусаються...

Перше, що хвилює потенційного відпочивальника, — ціни. Цього року вони знову зростуть. За словами міністра курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександра Лієва, слід очікувати стрибка цін до 20 відсотків.

Найбільше підніметься ціна у 5-4-зіркових готелях. Це, за словами міністра, пов’язано із додаванням різноманітних послуг. У дво-тризіркових готелях ціна підскочить на 7-10 відсотків. А от курорти Сак і Євпаторії піднімають вартість відпочинку лише на 2-7 відсотків. «Курорти знайшли спосіб розширити сезон і заробляти протягом всього року», — говорить Олександр Лієв. Під час виставки «Крим. Курорти. Туризм — 2013» мала нагоду вивчити цінову політику багатьох кримських здравниць та готелів. У середньому у санаторії у високий сезон доба коштуватиме 300-500 гривень. Тобто десятиденний відпочинок потягне під 500 євро. Це тільки житло та сніданок, за обіди, вечері та інші послуги у багатьох закладах доведеться доплачувати. Про чотири-п’ятизіркові готелі — мовчу. Там у гарячу пору доба коштує під 2 тисячі (за найдешевший номер). Адміністратор одного з таких готелів з гордістю повідомив, що є люди, котрі відправляють сюди свої родини на ціле літо. І живуть вони не у стандарті, звісно ж... Ціни, які я назвала, стосуються так званого «високого сезону» (липень-серпень).

Не менш привабливий — приватний сектор. Саме сюди йде найбідніший, тобто звичайний українець. Ціни варіюються залежно від населеного пункту, стану житла, відстані до моря. У Генічеську (що розташований не на самому півострові, а, так би мовити, при в’їзді) можна знайти ліжкомісце від 40 гривень, у Ялті найекономніший варіант, який відшукала, 80-100 гривень. Щодо сервісу, то тут як пощастить. Восени минулого року автору цих рядків довелося переселятися із заброньованого номера у готелі (який виявився не дуже переобладнаною радянською турбазою з вбитими номерами і нульовим сервісом) у приватний сектор. Господар, кримський татарин, прибудував до свого будиночка літню хатку і здавав її утричі дешевше, ніж у «замурзаному» готелі. У кімнаті було чисто, душ, хоч надворі, але людський, з гарячою водою. А господар навіть польську мову вивчив, і таким чином привабив до себе туристів-поляків...

Доки відпочивальники нарікають на сервіс, «господарі» нарікають на відпочивальників. «Наші люди не вміють відпочивати, економлять на всьому. Так звані «мішочники» приїздять зі своїми продуктами. Сам був свідком, як вивантажували з авто мішок картоплі, інше добро, — говорить власник невеликого приватного готельчика в Євпаторії Ігор Анатолійович. — Нашим жінкам, складається враження, приємно навіть під час відпочинку стояти біля плити». І як тут поясниш, що їм не приємно, просто немає за що ходити в ресторани.

Туреччину за конкурента не вважають

У Криму розуміють свої недоліки і, де можна, намагаються представити їх як плюси. Туреччину за конкурента не вважають, кажуть, що з півостровом може конкурувати лише Ізраїль, Монако та деякі курорти Санкт-Петербурзької області в Росії. «Наші конкуренти — це ті, хто пропонує таке ж лікування, — говорить Олександр Лієв. — Щодо Туреччини, то, якщо ви хочете безкоштовних котлет і алкоголю, то можете їхати туди, але якщо прагнете полікуватися, виберете Крим. І вам буде байдуже, чи є в номері біде, чи нема... В Радянському Союзі Крим називали “Всесоюзною здравницею”, ми повинні пам’ятати, що це саме здравниця, не пляж». У зв’язку з цим у Крим закликають їхати не тільки влітку. «Ні я, ні моя родина, ні інші кримчани в розпал літа в морі не купаються. Не тому, що пляж перевантажений, а тому, що вода у таку температуру має не найкращі показники». «Іноземні туристи цю особливість, як мені здалося, розуміють краще. Приїздять вже після завершення сезону. І правильно роблять, море ще тепле, людей менше і для здоров’я корисніше», — додає «мій» готельєр пан Ігор.

Чекають гостей з-за кордону

Про іноземців — окрема мова. Розчарувавшись у бідних українцях, у Криму все частіше поглядають за кордон. Основна цільова аудиторія — росіяни та білоруси. У декотрих готелях, у яких розпитувала про потік туристів, росіян більше, ніж українців. Щоправда, ті готелі виявилися російським бізнесом... З Європи їдуть значно менше. «Там нас не дуже знають, інформації мало, а та, що є, повторює традиційні стереотипи про пост-радянськість нашого сервісу, про шаурму в ларках і так далі», — розповідає адміністратор чотиризіркового готелю Андрій Бондар.

Олександр Лієв, говорячи про туристів-іноземців, оперував відсотками — минулоріч німців у Крим приїхало на 16 відсотків більше, ніж позаминулого року, а британців — на 56. Хоча, цілком можливо, це пов’язано із Євро-2012. Кримчани також сподіваються, вже у цьому сезоні до них приїде більше турків (у зв’язку з відміною візового режиму з цією країною). Досі звідти в Україну їздили мало, 40-50 тисяч на рік. Це ніщо, якщо порівняти із 600-700 тисячами українців, що щороку їдуть у Туреччину, спокушені сонцем та «все включено». «Більше наші громадяни їхали в Дубровнік, Батумі, але ж Крим не гірший. Перш за все, туристів із Туреччини цікавитимуть культурні тури. Адже море та сонце ми самі маємо», — каже кореспондентові «ВЗ» аташе Посольства Туреччини в Україні Берат Йілдиз.

Крим, тим часом, плекає надію побити минулорічний рекорд — 6 мільйонів туристів. Парадокс: попри всі нарікання, відпочивальників тут не меншає...