Ігри розуму

Вони бачать та чують значно більше, ніж ми. Ці люди живуть у своєму, далекому від реальності світі, натомість серед них — чимало геніїв. Хворим на шизофренію важко відрізнити, що відбувається насправді, а де — гра їхнього розуму, натомість підступна хвороба не заважає творити безсмертні шедеври та робити відкриття, які змінюють світ.

ВНУТРІШНІЙ СТАН, спосіб життя та неабиякі здібності людини, що потрапила в тенета шизофренії, майстерно відтворені у знаменитому фільмі “Ігри розуму”. Історія талановитого математика, лауреата Нобелівської премії з економіки Джона Неша шокувала глядачів до глибини душі. Галюцинації головного героя настільки явні, що навіть здоровій людині важко усвідомити: вони — лише плід нездорової психіки.

Вчені, які вивчали життєвий шлях великих людей, дійшли висновку, що ознаки шизофренії спостерігалися у Гоголя, Врубеля, Джойса, Ван Гога. Є припущення, що недуга полонила також музиканта Роберта Шумана, філософа, композитора та письменника Жан-Жака Руссо та піонера космонавтики Костянтина Ціолковського.

У перекладі з грецької слово “шизофренія” означає “розкол розуму”. За словами лікаря-психіатра Ігоря Лобужка, це поліморфний психічний розлад або група психічних розладів, пов’язаних з розпадом процесів мислення та емоційних реакцій.

Шизофренія — найбільш поширене психічне захворювання, від нього потерпає 1% населення Земної кулі. Зазвичай, у чоловіків розлад дає про себе знати раніше, ніж у жінок. У краї-нах, які розвиваються, кількість шизофреніків нижча, ніж у розвинених.

Недуга може передаватися у спадок. Якщо хворіє один із батьків, вірогідність того, що від неї потерпатиме дитина, — 25%. Коли ж шизофренія спіткала як маму, так і тата — ймовірність, що чадо також від неї потерпатиме, зростає до 40%.

Серед шизофреніків часто зуст-річаєт-ься параноя, тобто манія переслідування. Хворий підозрює оточуючих у змові, може бути твердо переконаний, що його життя — під контролем марсіан або інших істот. У багатьох випадках шизофреніків супроводжують слухові галюцинації. Так звані “ехо-голоси” можуть наказувати людині щось робити. У найважчих ситуаціях підштовхують до суїциду або вбивства.

Окремих хворих видає алогічність, недоладність мови. Інших видає відсутність емоцій або їх неадекватність: наприклад, нестримний сміх під час трагедії. Пацієнти також жаліються на відчуття, що за ними весь час хтось спостерігає. Їх відрізняє соціальна ізоляція, проблеми з особистою гігієною, незграбні, некоординовані рухи, інколи — безглузда поведінка під час роботи.

Одним із симптомів шизофренії може бути роздвоєна або навіть множинна особистість. Відомим пацієнтом в історії психіатрії став американець Біллі Мілліган. Наприкінці 70-х років він проходив у відомій справі стосовно кількох пограбувань і трьох зґвалтувань. У ньому уживалися аж 23 особистості!

Натомість не варто панікувати — серед шизофреніків значно менше буйних людей, ніж серед здорових. За статистикою, до серйозної відповідальності перед законом притягувалися лише 3% хворих. Насправді жертви “розколу розуму” доволі спокійні. У хворих на шизофренію також спостерігають дивовижну стійкість до будь-якого шоку — температурного, гістамінового, больового й навіть до радіації.

ПОВНІСТЮ позбутися недуги неможливо, але лікуватися необхідно. Медикаментозне втручання полягає в постійному прийомі препаратів, які тримають стан “у рамках”, тобто допомагають домогтися тривалої ремісії. У причинах самої хвороби медики й досі остаточно не розібралися. Коли ж настає ремісія (тобто хвороба не прогресує), розпізнати шизофреніка деколи важко навіть кваліфікованому спеціалісту. Одного разу подружжя відомих психіатрів шукало няню для дитини. Підійшли до цієї справи відповідально — влаштували претенденткам справжній кастинг. Згодом, коли обрана ними жінка вже працювала, з’ясувалося, що вона хвора на шизофренію.

Юрій Криско працював фельдшером у психіатричній бригаді 20 років. Часто доводилося мати справу з хворими на шизофренію. Не можна стверджувати, що це — вроджена патологія. Надзвичайно рідко вона проявляється у дитинстві. “Розкол розуму” може дати про себе знати після гормональних змін — тобто у 16-17 років. Але найчастіше недуга опановує людьми у віці 30-50 років. Її провокують серйозні інфекційні захворювання на зразок менінгіту та хвороби Боткіна, психотравми, перші пологи... Трапляється, що шизофренія спіткає абсолютно здорову людину, й що її спровокувало — залишається таємницею, покритою мороком.

Серед 24 відділень у психіат-ричній лікарні лише два — жіночі. Основний відсоток хворих — інтелігенти, вихідці з порядних, освічених родин.

Якщо людина відповідально ставиться до лікування, вживає препарати, сумлінно виконує всі лікарські приписи, про недугу не дізнаються навіть найближчі люди. Відомі випадки, коли подружжя прожило разом багато років, й звістка про те, що “половинка” хвора, прогриміла для одного з них — мов грім серед ясного неба...