Сексуальна анорексія

Люди сексуально активного віку втрачають інтерес до статевого життя. У чоловіків дедалі частіше виникають труднощі з ерекцією. Жінки відмовляються від любовних утіх, бо не можуть досягти оргазму. Світ захопила нова пошесть — сексуальна анорексія...

Італійські ВЧЕНІ поцікавилися у 28 тис. своїх співвітчизників, чому ті розглядають ліжко лише як предмет, придатний для спання. Опитані головною причиною свого “нездужання” назвали... порно. “Полуничкою” зацікавилися ще у юному віці. Систематичні візити на порносайти відбили у них бажання споглядати еротичні сцени у реальному житті. І найбільше постраждали від цієї вседозволеності представники сильної статі.

“Якщо сексуальність — не-вста-новлена (йдеться про під--літків, молодих людей, со-ці-аль-но неадаптованих осо-бис-тостей), під час перегляду пікантного відео, мастурбації у них формується та закріплюється шаблон (стереотип) сексуального задоволення. Така сексуальна розрядка не потребує затрат часу та грошей. Отримати її можна, як тільки виникне потреба. З часом особа перестає відчувати необхідність вступати у реальний статевий контакт, — пояснює психотерапевт, сімейний психолог, сексопатолог Олександр Коломійчук. — Відсутність постійної візуальної стимуляції вмикає уяву. На цьому і побудована різниця між еротикою та порнографією — перша пробуджує фантазію, смак до повноцінного сексуального життя. Друга, навпаки, ізолює від партнера. Однак сьогодні неприродні, збочені речі більш затребувані, ніж звичайна еротика. Виросло ціле покоління людей, схиблених на порно”.

“Від порно можна узалежнитися — так само, як від наркотиків, алкоголю чи азартних ігор, — каже доцент, заві-дувач кафедри психіатрії, медичної психології і сексології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, викладач спецкурсу “Сексологія” Георгій Селюков. — Якщо людина — сексуально зріла і періодично переглядає порнографічні фільми, у цьому немає нічого поганого. Це її право. А от якщо вже розвивається сексуальна девіація (людина повторює одну й ту ж дію протягом шести місяців і довше), без потужного стимулу не може збуджуватися, не позбудеться цього розладу, якщо не звернеться по допомогу до фахівця. Але звертаються переважно не самі узалежнені, а їхні дружини — родини, у яких глава сімейства “присів” на порно, розвалюються на очах”...

“Якщо розлад не лікувати, — додає Олександр Коломійчук, — людина почне відходити від суспільства, самоізольовуватися, втрачати колишні контакти. Це призведе до дезадаптації такої особи, глибокої депресії, а в особливо запущених випадках — суїциду”.

Сексуальна анорексія (коли людина відмовляється від повноцінного інтимного життя, попри те, що добровільний “целібат” приносить їй тільки страждання) може мати й глибші причини. “Партнери не вчаться вибудовувати стосунки”, — кажуть психологи. Немає потреби, адже вгамувати сексуальний голод можна, переглядаючи порнострічки та проводячи вечори у компанії еротичних журналів. А відтворити побачене можна з першим зустрічним.

Сама ж боязнь підтримувати довготривалі стосунки часто походить з раннього дитинства. Наприклад, батьки постійно втовкмачують дівчинці, що чоловікам від жінок потрібно “лише одне”. Є ризик, що у дорослому віці вона інстинктивно захищатиметься від “брудних” посягань та зберігатиме цноту так довго, як зможе. Хлопчаки, яких у дитинстві рідко хвалили та винагороджували за хороші вчинки, також можуть уникати близькості з представницями прекрасної статі — як духовної, так і сексуальної. Сучасні жінки висувають завищені вимоги — і щоб тіло накачане мав, і гроші заробляв, і сексуальний марафон міг витримати. Чоловік боїться, що його висміють, тому й уподібнюється до ченця...

“Роль сім’ї, виховання є вкрай важливими. Якщо дитина приходить зі школи і їй нічим зайнятися, батьки з нею не спілкуються, не контролюють, на які сайти заходить, у неї немає друзів, які би витягли її на свіже повітря пограти у сніжки чи футбол, буде шукати альтернативного заняття — грати в агресивні комп’ютерні ігри, “зависати” на порносайтах. У дорослому віці не зможе побудувати нормальних стосунків з протилежною статтю”, — каже Олександр Коломійчук.