«Рожеве» кохання

Коли Галина та Марта прямують вулицею, усі впевнені, що вони — подруги-“нерозлийвода”. Лише найближчим друзям та сусідам відомо, що насправді вони — сім’я. Близько року жінки мешкають разом та переконані, що нарешті знайшли одна одну — половинку, призначену самою долею, яка у представниць нетрадиційної орієнтації не така вже й легка...

З незвичною для суспільства парою ми зустрілися в офісі благодійного фонду “Аванте”. На мене чекали дві коротко пострижені юні дівчини спортивного стилю. Худенькі, на обличчі — ні грама косметики. Познайомившись, дізнаю-ся, що насправді Марті вже за 30, а Галина відсвяткувала 40-річний ювілей.

Спостерігаючи за парою лесбійок, відразу згадуєш старий як світ вислів про те, що протилежності притягуються. Марта — мовчазна, спокійна та серйозна. Галя — весела, комунікабельна та балакуча. Щоправда, професії у них схожі: Марта — косметолог, а її кохана — перукар. Жінка виглядає неординарно: стильна чорна кепка, на шиї — татуювання у вигляді зірочок. Каже, що на спині також має прикрасу: двосторонню сокиру — символ амазонок.

Жінки живуть у кімнаті-студії. Поверхом нижче мешкає син Галини — 19-річний Артем. Хлопець постійно навідується до мами, а вона — до нього. Особисте життя неньки сприймає абсолютно нормально, з Мартою у нього — дружні стосунки.

Будучи школяркою, Галя вважала, що їй до вподоби хлопці. От тільки стосунки з ними складалися не так, як у подруг. Мала багато прихильників, але важко було обрати принца своєї мрії... Галя завжди поводилася по-хлопчачому: носила шорти, бігала, лазила по деревах...

Галина згадує, що перші її симпатії стосувалися молодих симпатичних вчительок, тож намагалася привернути до себе увагу, задираючись з ними. Вона тоді вважала, що хоче в такий спосіб потоваришувати з наставницями, й лише через багато років зрозуміла — це були перші “дзвіночки” любові до представниць своєї статі.

З першим ХЛОПЦЕМ Галя розійшлася, а за другого вийшла заміж, відсвяткувавши свій 17-й день народження. Через рік народила сина, а через півтора — подала на розлучення. Каже, чоловік був лінивим — не хотів займатися домашнім господарством, хоча перед весіллям склали письмову угоду про те, що молода дружина не пратиме йому шкарпеток та не прасуватиме сорочок...Тривалий час не могла знайти заміну, оскільки мала неабиякі вимоги: хотіла, щоб хлопець був гарним, доглянутим, неординарної зовнішності, освічений, при грошах... Відшукати такого — непросто. Все стало на свої місця після того, як на одній з вечірок вона закохалася в дівчину, у них був петтінг... Остаточно Галя визначилася зі своєю орієнтацією у 26 років. У неї з’явилася прихильниця, яка переконувала: “Те, що ти лесбійка — написано на обличчі!”. Жінки переспали, й відтоді Галина в цьому не сумнівалася.

У неї було багато подруг, декілька співмешканок. Каже, лесбійкам знайти одна одну — не проблема. Та й “натуралку” затягнути в ліжко не так вже складно... Одного разу, коли прийшла в гості до чергової пасії, її брат та хрещений, здогадавшись про “рожеве” кохання, так відлупцювали Галю, що на ній живого місця не залишилося.

Все СТАЛО на свої місця, коли зустріла Марту. Жінки списалися у соціальній мережі. Галина жила у Львові, Марта — в Києві. Спочатку навідувалися одна до одної в гості, а потім Марта зважилася на переїзд до коханої. Батьки переконані, вона живе з хлопцем. Марта ніяк не може зважитися зізнатися їм у всьому. У студентські роки зрозуміла, що з чоловіками їй — не по дорозі, перший близький контакт мала з подругою-бісексуалкою. Від знайомих та співробітників, на відміну від коханої, подробиці особистого життя приховує. Галина ж говорить про свою орієнтацію відкрито. Батьки знають про її вподобання давно.

Закохані стверджують, що порозумітися з жінкою — легше, ніж з чоловіком. Основною перевагою одностатевих сімей вважають рівноправ’я та те, що всю домашню роботу розподіляють порівну.

“Варить їсти та прибирає завжди та, що має більше часу. Натомість у 70% традиційних сімей всі обов’язки лежать на тендітних жіночих плечах. Дами так само, як і чоловіки, працюють, а ввечері, поки благовірні дивляться телевізор, пораються по господарству!” — нарікають дівчата.

Незважаючи на взаєморозуміння, як і в усіх сім’ях, трапляються сварки. Марта — ревнива, ображається, коли кохана допізна засиджується з друзями за кухлем пива. Галина вважає, що ніхто не може скласти їй конкуренцію, але потребує багато уваги, тому їй не подобається, якщо “половинка” “пропадає” в Інтернеті... Хотіли б мати спільну дитину (зазвичай лесбійки вдаються до штучного запліднення), але поки що не наважуються: кажуть, для цього потрібно покращити фінансове становище та змінити спосіб життя.

До речі...

Еталон краси багатьох лесбійок — Анджеліна Джолі. Однак більшість стверджує, що зовнішні критерії партнерки — не головне.

Представниці сексуальної меншості поділяються на три типи.

“Дайк” — лесбійка звичайної зовнішності, без показної брутальності. Зазвичай ці дівчата надають перевагу спортивному стилю.

“Клава”, або “фем” — лесбійки, що надають перевагу жіночному стилю.

“Буч” — окрім статевих органів, у їхній зовнішності немає нічого жіночого.