Чоловік у «жіночій тарілці»

Жінка працювала начальником відділу великої маркетингової компанії, щомісяця заробляла 10-12 тис. гривень. Микола був завідувачем аптеки, й лише перед тим, як дізнався, що стане батьком, вирішив разом із другом піти на “власні хліби”. Бізнес розвивався, але потроху, тому, коли Оксані настав час сидіти вдома, постало питання — а хто ж годуватиме сім’ю? Микола заробляв не більше трьох тисяч на місяць, тож цих грошей явно не вистачало. Сподіваючись, що у чоловіка справи підуть вгору, дружина ходила на роботу майже до пологів. Але настав час народжувати, тож довелося взяти декретну відпустку.

“Коли народилася Даринка, ми відчули, що означає рахувати кожну копійку. “Дитячі” гроші розійшлися швидко — прид-бали ліжечко, візок, памперси та інші необхідні речі... Молока у мене не було, тож купували суміші. Пачка коштувала близько 70 грн.: спочатку її вистачало на декілька днів, потім — лише на один, — згадує Оксана. — Коли вирішила взяти няню та вийти на роботу, виявилося — знову вагітна! Дарині минуло півтора року, коли народився Іванко. Зрозуміло, що послуги няні для двох дітей коштували б значно дорожче, тож працювати було невигідно. Але одного вечора ми з Миколою сіли на кухні, порахували свої статки й дійшли виснов-ку: якщо не вийду на роботу — ледве зведемо кінці з кінцями. Вже вранці чоловік попередив напарника, щоб шукав нового партнера по бізнесу, а я зателефонувала на роботу...”.

Оксана знову перетворилася на ділову леді, а Микола залишився вдома з двома дітьми: доньці минуло два рочки, сину — шість місяців. Жінка зізнається, що була рада повернутися на роботу, а от Микола почувався “не у своїй тарілці”. “Сусідські мамочки дивилися на мене квадратними очима. Мені подобалося проводити час зі своїми дітьми, але почувався альфонсом, — розповідає Микола. — Щоб якось стати у пригоді, щоранку, поки діти спали, відвозив дружину на роботу, прибирав та готував їсти. Ввечері наша годувальниця мала змогу відпочити, погуляти з Даринкою та Іванком”.

На деякий час у сім’ї панував лад: стало краще з матеріа-льної точки зору, Микола непогано давав раду з домашніми обов’язками. Але чим далі — тим більше нервував. Друзі та знайомі не оминали нагоди “підколоти” Миколу, сусіди тикали пальцем: мовляв, тато в декреті... Жінка заспокоювала благовірного: радила не звертати уваги, адже головне — їх все влаштовувало. Натомість чоловік каже, що у нього з’явився комплекс непов-ноцінності. У цей важкий період зустрівся з колишнім партнером по бізнесу, і той запропонував йому непоганий підробіток. В аптеку постачали французьку косметику й потрібен був представник у Львівському регіоні. Микола радо взявся за роботу, яка дозволяла йому і гроші заробляти, і з малечею сидіти. З клієнтами, які беруть у нього товар, намагається про все домовлятися по телефону. Коли потрібна його присутність — їде разом з дітьми. Каже, у пригоді стає регулярне спілкування з молодими мамами: вони охоче беруть косметику за собівартістю, рекомендують своїм подругам. і Микола вчасно виконує план зі збуту. Каже, щомісяця заробляє близько трьох-чотирьох тис. грн. Звичайно ж, жінка — основна годувальниця, але тепер він почувається впевненіше.

За словами психолога Анастасії Поваленної, існують жіночі та чоловічі функції в сім’ї. Натомість якщо чоловік та дружина між собою домовляються, готові йти на компроміси — немає нічого поганого в тому, що вони міняються ролями. Головне — порозуміння. Різні життєві ситуа-ції потребують окремого рішення. Важливо, щоб перед тим, як його прийняти, подружжя обговорило всі “за” і “проти”. Необхідно враховувати кожну деталь, адже значення має не лише благоустрій, а й нервовий стан, здоров’я і навіть думка батьків, якщо вона впливає на комфорт у сім’ї. Варто мати на увазі, що кожен життєвий період — минає, тому тимчасова зміна ролей не означає “повне перетворення” чоловіка на жінку та навпаки.

Оскільки ми живемо в соціумі, погляд оточення для нас має вагу. Головне, щоб негативний момент, спричинений плітками сусідів та друзів, не відбився на підсвідомості. Звичайно, скільки людей — стільки й думок. Якщо так краще для сім’ї — важливо йти наперекір стереотипам. Натомість слід правильно розставляти пріоритети й враховувати відчуття чоловіка: навряд чи родина почуватиметься добре, якщо через осуд знайомих він стане надто нер-вовим. Впевнений у собі представник сильної статі керуватиметься інтересами сім’ї, а не думкою сусідів. Отже, знайшовши підробіток, Микола вчинив правильно: він підняв власну самооцінку, але й залишився при своїй думці.