Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

З «Надією» Соснівка може піти під землю...

Попри заборону міської влади і засторогу фахівців, керівництво шахти і далі видобуває вугілля під містом

Сокальський район, Львівщина

Повалені, наче сірникові коробки будинки, хмари диму від пожеж через витік газу, сморід із прорваної каналізації... Це не бурхлива фантазія сценариста фільму жахів — це плачевна перспектива містечка Соснівки, що у Сокальському районі на Львівщині, якщо не зупинити підкопування міста. Через сумнівні дії керівництва шахти “Надія” місцеві жителі можуть не лише втратити домівки, а й стати жертвами екологічного лиха. Через підробки (підкопування) місто, у прямому сенсі цього слова, може піти під землю. Вже провалюються каналізаційні колектори, між будинками просідає земля, по швах тріщать будинки. Особливо це видно на прикладі місцевої лікарні, де через щілини долоня проходить. Неподалік через підробку утворилося штучне озеро, яке швидко збільшується і може підтопити містечко...

...У Соснівці живе 12 тисяч людей. Містечкові 56 років. Планувалося, що це буде тимчасове поселення з одноповерховими будівлями. Та з часом розширилося, виросли кількаповерхові будинки.

У місцевій шахті “Надія” працює понад тисяча людей. Та більшість гірників приїжджі — з Червонограда та навколишніх сіл. Тож подальшою долею Сос­нівки мало хто переймається.

Валентина Жук живе на вулиці Львівській, 27. Будинок уже кілька разів латали, аби не впав. “У квартирі постійно чути тріскання, — нарікає жінка. — Найбільший жах довелося пережити у 2001 році. Біля першого під’їзду утворилася вирва завглибшки сім метрів. Через це деформувалася стіна. Спеціалісти, які “підлампічували” будинок, встановили палі та закріпили стіну стяжками. Це не вихід! У квартирах то тут, то там з’являються нові тріщини, перекошуються вікна, тріскає плитка, осипаються стелі. Всі гроші йдуть на постійні ремонти. Найстрашніше те, що біля нашого будинку плавун, порожнина. Живемо як на “пороховій бочці”.

Олена Баран має будинок на вулиці Миру, 15. Кілька місяців тому разом із сім’єю переїхала звідти до мами. “Залишатися там стало небезпечно, — бідкається жінка. — Стіни потріскані. Постійно робили ремонти, востаннє вікна, двері поміняли. Все без толку — лише гроші на вітер”.

Мирослав Сакідон колись працював на шахті “Надія”. Каже, якщо і далі копатимуть під Соснівку, лиха не минути. “Риють, риють, — скрушно хитає головою, — мабуть, хочуть нас закопати. За лікарнею колись паслися корови. Після підкопів земля просіла і утворилося озеро. Тепер там рибу ловимо. Якщо просяде земля у Соснівці, вода з того озера хлине сюди. Я не маю іншого будинку, куди б міг переїхати”...

Пан Владислав у Соснівці живе 52 роки. За те, що навколо відбувається, у чоловіка душа болить. “Це моє рідне місто, — стискає кулаки. — Вугілля виберуть — просядуть колектори, каналізації, газові труби порвуться. Такі випадки вже були. Ще при Союзі навколо Соснівки і під містом затвердили охоронні території, які не можна рухати. А вони все копають. Якщо це не зупинити, Соснівка просяде. Матимемо таке містечко, як Торез чи Сніжне на Донбасі, де за холодильник продають квартиру”.

У понеділок, 27 серпня, близько сотні обурених соснівчан вийшли на акцію протесту до шахти “Надія”. Ніхто з керівництва копальні до народу так і не вийшов.

18-річний Юрій тримає у руках плакат. На акцію прийшов із батьками. 12 серпня вже протестував у центрі Соснівки. Тоді в людей працівники шахти, вочевидь, за вказівкою керівництва, кидали яйця. Повторення “яєчної” атаки юнак не боїться. “А що, сидіти вдома і чекати, поки зруйнується місто? Молодь ще може кудись виїхати, а що робити пенсіонерам?!”.

В акції протесту взяли участь депутати, зокрема народний депутат України Степан Курпіль. “До мене звернулися міський голова і депутати міськради з проханням допомогти вирішити цю складну і давню проблему, — розповідає Степан Курпіль. — Я звернувся до Генпро­куратури України, Міністерства вугільної промисловості та Держгірпромнагляду, аби створити незалежну експертну комісію для з’ясування ситуації з підробками. Зрозуміло, для багатьох шахтарів робота на шахті важлива, їм треба годувати сім’ї. Однак не можна забезпечувати свій добробут, завдаю­чи шкоди іншим. Бо тих коштів, які зароблять гірники, все одно не вистачить, аби потім купити собі квартиру в іншому місті. Вугілля під містом вистачить десь на два-три роки роботи, а що далі? Місто може спіткати катастрофа через просідання ґрунту. І що тоді? Соснівка повинна жити, людям нема куди йти. Треба не допустити руйнування міста і знайти вихід з цієї патової ситуації”.

Як розповіла міський голова Соснівки Євгенія Дуброва, жодного дозволу на гірничі роботи під містом мерія не надавала. “Навесні адміністрація ДВАТ “Шахта “Надія” подала нам на погодження проект підробки поверхні міста. Ми його не затвердили. Соснівчани досі розсьорбують наслідки попереднього проекту, після якого зруйнувалися лікарня та багато житлових будинків”, — наголосила пані Дуброва.

Депутат Соснівської місь­кої ради Богдан Гібляк де­в’ять років пропрацював на шахті “Надія”. Через травму, яку отримав під землею, передчасно пішов на пенсію. Тепер один із тих, хто вимагає припинити підкопи. Не з чуток знає, чим це загрожує. “Коли я працював, вугілля видобували біля навколишніх сіл, розробки не впливали на населені пункти, — розповідає Богдан Григорович. — Шахта “Надія” за планом вибрала все вугілля, окрім міста Соснівки. Директор шахти Микола Криштопа у Донецькому інституті добився дозволу підробки міста. Хоча Соснівська і Червоноградська мерії не дали на це добро. Якщо він підробить заплановані лави, а це близько 600 тисяч тонн вугілля, що є під Соснівкою, то центр міста осяде на 60-70 сантимет­рів. Зруйнуються всі колектори. Через п’ять-сім років місто буде мертве. Жоден колектор не витримає зсуву навіть на п’ять сантиметрів, а при такому просіданні ґрунту й поготів”.

Своя правда у працівників шахти. Пані Галина 14 років працює пекарем на шахті “Надія”. Вважає, від того, що під містом копають, жодних наслідків не буде. “Що вони там вигадують?! Нічого не попадає. Спеціалісти ж працюють, а не прості люди. Ті, що багато скаржаться, нехай краще вчасно ремонт роблять. Які можуть бути претензії до шахти?!”.

Поспілкуватися із директором шахти “Надія” паном Криш­топою, на жаль, не вдалося. Охоронці на вході повідомили, що він у відпустці. Продовжувати розмову теж не захотіли — у грубій формі “порадили” забиратися геть, а то...

Фахівці географічного та геологічного факультетів Львівського національного університету ім І. Франка розробили експертний висновок щодо підробки: “Вважаємо екологічно необґрунтованою і недоцільною підробку житлової, адміністративної і промислової забудови міста Соснівки”.

Схожі новини