Голова — не для того, щоб боліти. Але якщо усе ж…
Біль голови, що пульсує, пронизує, стискакє. Мабуть, у світі немає людини, яку хоча б раз у житті не боліла голова. Чи часто ви звертаєтесь до невролога через це? Запитайте у своїх знайомих, і більшість із них дадуть негативну відповідь. Тим часом лікарі стверджують: регулярні болі голови входять до найпоширеніших розладів нервової системи
Про які недуги в нашому організмі попереджає біль голови? Скільки часу можна приймати знеболювальні препарати, а коли слід негайно звертатися до лікаря? На ці та інші запитання відповість невролог Роман Квасніцький.
— Симптомом яких захворювань може бути біль голови?
— Біль голови відчувала кожна людини хоч один раз у житті. Він може супроводжувати чимало захворювань, а може бути нормою після, наприклад, емоційно важкого дня. Ключовими є кількість нападів болю, його характер та наявність додаткових симптомів. Маючи цю інформацію, можна робити припущення щодо діагнозу.
— Які симптоми у поєднанні з болем голови мають стати приводом негайного звернення до невролога?
— Його не можна терпіти, оскільки це може призвести до хронізації. Тому будь-який біль голови має стати причиною консультації у невролога. Негайно потрібно звертатись до лікаря, якщо наявні «червоні прапорці»: лихоманка, втрата ваги, пухлини в анамнезі, вік понад 50 років, раптовий початок болю, поява НОВОГО (якого раніше не відчували), вагітність та післяпологовий період, біль, що виникає під час кашлю, чхання, фізичних навантажень, посилюється внаслідок зміни положення тіла, біль, прогресує, з атиповими проявами, посттравматичний.
— Чи може зміна погоди спровокувати біль голови?
— Дослідження Гарвардського університету та багатьох інших авторитетних інституцій, вивчаючи це питання, науково довели, що організм людини НЕ реагує на зміну погоди. Але наше суспільство не сприймає цієї інформації, адже простіше вірити в зміну погоди як причину болю, аніж в те, що людина страждає від, скажімо, депресії, тривожності тощо.
— У медичній літературі, особливо стосовно молодих людей, трапляється термін «головний біль напруги». Що це означає?
— Головний біль напруги — найпопулярніший вид цієї недуги. Його відчував кожен хоч раз у житті. Цей біль характеризується болем, що стискає двобічно з середньою інтенсивністю, охоплює голову ніби шолом. Часто* виникає після емоційного стресу або в кінці робочого дня. Є первинним, тобто відносно доброякісним болем. Якщо виникає частіше, аніж сім разів на місяць, — не зволікайте зі зверненням до невролога.
— Часто болі голови пов’язують з проблемами судин голови, шиї (защемлені, звивисті судини і т. ін.). Ще досі побутує думка, що слід принаймні двічі на рік «прокапатися» і настане полегшення. Однак проблема не вирішується.
— Голова не болить через вузькі або перетиснуті судини. Наші судини періодично спазмуються і розслабляються, це їхня робота, що є нормою. Судини не є причиною болю, цього визначення немає в Міжнародній класифікації (ICHD-3). «Прокапатись» також неправильна тактика. Вона неефективна, дорога і лише марнує час пацієнта. Крапельниці ефективні лише за гострих станів: інфаркт, інсульт, коли необхідно негайно доставити ліки в організм. Профілактичні крапельниці не лікують болю голови. Для цього медицина використовує інші методи.
— Тепер чимало діагностичних центрів, де, без скерування лікаря, можна пройти обстеження, у тому числі й такі складні, як КТ, МРТ. І не таємниця, що пацієнти «зі стажем», які тривало потерпають від болю голови, не раз безрезультатно «прокапуючись» від сезону до сезону, самі собі призначають те чи інше обстеження. Наскільки це виправдано з точки зору лікаря й безпечно для самого пацієнта? Які обстеження необхідно призначити людині для встановлення причини болю?
— Встановити причину може лікар, просто поспілкувавшись з пацієнтом. У 90% випадків цього достатньо. Найінформативнішим обстеженням є ведення «щоденника болю голови», щоб визначити, що саме викликає у вас біль, та уникнути причин. Записуйте детальну інформацію щоразу, коли у вас болить голова. Наприклад, коли почався біль, чим ви в той час займалися і як довго він тривав, який характер болю, чи відчували ви якісь особливі симптоми. Зазначте перелік та кількість ліків, які приймаєте. Наголошую: не нехтуйте цим методом, адже він допоможе лікарю встановити правильний діагноз та призначити дієве лікування. МРТ потрібно лише тоді, коли ми підозрюємо вторинний біль голови, який супроводжується «червоними прапорцями», про які йшлося вище.
— Як правильно пацієнтові підготуватися до консультативного прийому у невролога?
— Жодної спеціальної підготовки до прийому не потрібно. Весь обсяг обстежень визначає лікар індивідуально, залежно від скарг пацієнта (тут допоможе «щоденник»). Найважливіше — вчасно звернутися до фахівця.
— Які можливі наслідки самостійного вибору пацієнтом знеболювальних препаратів, яких чимало на ринку?
— Пацієнт, який вирішує лікуватися самостійно та зловживає знеболювальними, ризикує отримати так званий абузусний біль, тобто біль внаслідок прийому великої кількості знеболювальних. Допустима норма — до 15 таблеток на місяць однокомпонентних ліків, наприклад, ібупрофену, та до восьми таблеток на місяць багатокомпонентних ліків (цитрамон тощо). Чого не можна робити людині, яка страждає від болю, — то це радитися з аптекарем щодо лікування. Бо ви отримаєте препарат за «ціною тижня» (часто це спазмалгон або 3- та 5-компонентні знеболювальні). І друге: за хронічного болю не потрібно боятися приймати антидепресанти. Це ефективні ліки, які є в сучасних протоколах лікування.
— У випадку первинного болю голови, які будуть профілактичні рекомендації?
— Профілактика — складний процес. Загальних рекомендацій щодо неї не існує, окрім уникнення тригерів, якими, зокрема, можуть бути: інтенсивна робота, стрес, недосипання, нервова напруга тощо.
Необхідні здоровий сон, збалансоване харчування, нормований графік робота/відпочинок, вживання достатньої кількості води — інколи допомагає, але, окрім цих методів, потрібна медикаментозна профілактика. Це антидепресанти, антиконвульсанти, моноклональні антитіла, ботулінотерапія, бета-блокатори. Лікар добирає препарат відповідно до індивідуальних особливостей пацієнта. І не забувайте прописну істину: самолікування небезпечне для здоров’я!