«Україна запевнила, що готова до першої поставки вакцини, яка має бути вже у лютому»

Коли в Україні розпочнеться вакцинація — кореспондент «ВЗ» запитала у міжнародного експерта, керівника програм з охорони здоров’я Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Андрія Славуцького.

— У світі активно триває вакцинація від ковіду. В Ізраїлі, який у цьому процесі «попереду всієї планети», щеплено майже 30 відсотків населення. Україна ж — у хвості. Чому так?

— Існує механізм на міжнародному рівні, який називається COVAX. Він визначив ті країни, котрі потребують допомоги. Для цих країн, серед яких Україна, вакцину дадуть безкоштовно. Програма COVAX зможе покрити потребу у вакцині для 20% населення країни. Якщо говоримо про Україну, то мова йде про те, щоб надати вакцину восьми мільйонам українців. Якщо говоримо про дводозну вакцину, то це — шістнадцять мільйонів доз. Станом на зараз є обмежена кількість вакцин, які сертифіковані ВООЗ. Але вже найближчим часом їх стане більше.

Не сказав би, що Україна у хвості. Україна дотримується умов, котрі були надані країнам, які потребують підтримки. Таких країн — 92.

— Серед них є європейські країни?

— Наприклад, Молдова.

— Про яку вакцину йдеться для тих 92 країн?

— Мова йде про Pfizer на першому етапі, але не виключено, що й інші сертифіковані ВООЗ вакцини можуть розглядати і пропонувати. Усі країни стають в умовну чергу, доступ вакцин для усіх на рівних умовах.

І тут треба розуміти, що ті країни, системи охорони здоров'я яких підготовлені краще, отримають доступ до вакцини раніше.

У цьому немає нічого дивного, оскільки умови зберігання і доставки тої ж вакцини Pfizer дуже специфічні. Вона може зберігатися при дуже низькій температурі (від мінус 80 до мінус 60). Тому, зрозуміло, країни, які здатні дотримуватись цих умов (серед усіх інших) мають перевагу перед Україною. Бо в Україні таких умов в державних структурах немає. А на створення цих умов потрібен час. Для прискорення процесу підготовки Україна розраховує на приватні компанії, які здатні прийняти одночасно до кілька тисяч вакцин Pfizer. Йде інтенсивний процес підготовки і відпрацьовуються плани поставок і розповсюдження.

Кожній країні, котра входить у Євросоюз, були надані певні обсяги вакцин, щоб вони розпочали процеси вакцинації. Оскільки Україна не є членом ЄС і не має відповідних умов зберігання і ефективного розповсюдження вакцини (вже не кажу про систему моніторингу відповідного законодавства щодо швидкої реєстрації), тому і не увійшла до тих країн, які розпочали вакцинацію.

Але Україна подала заявку на участь у тестових поставках. Рішення, хто увійде до списку тридцяти країн (із 92 країн з низьким і середнім рівнем доходу), котрим нададуть першу тестову поставку вакцини Pfizer, буде прийнято 29 січня. Сподіваємося, Україна туди потрапить.

Перша хвиля поставок вакцини через програму COVAX для всіх країн-учасників передбачає охоплення 0,25% населення. Однак для країн з великою кількістю населення наразі встановлена «стеля» у 100 тисяч доз. Тобто для України наразі йде мова про 100 тисяч доз. Але, наголошую, в цілому поставка вакцини через програму COVAX передбачає охоплення до 20% населення України.

Україна надіслала вчасно необхідні документи про те, що готова до першої поставки вакцини, яка має відбутися вже у лютому. Відтак, за кілька тижнів може розпочатися вакцинація. Перша поставка вакцини буде надана для першої групи ризику, куди входять медичні працівники, які лікують ковідних пацієнтів, та група населення, які живуть у будинках довготривалого перебування. Це геріатричні пансіонати, будинки для пристарілих. Вакцинуватимуть і персонал, який доглядає за цими людьми. У ковідних лікарнях України на передовій боротьби з пандемією задіяно приблизно 130−140 тисяч медпрацівників. Усередині цієї групи теж будуть диференціювати пріоритетних, оскільки найбільші ризики мають люди похилого віку.

— Це Pfizer, якою вакцинуються ізраїльтяни, американці й жителі Європи? Бо говорять про те, що масово українців вакцинуватимуть китайською вакциною, яка має трохи більше 50% гарантії того, що людина не інфікується…

— Я можу коментувати лише ті вакцини, які надійдуть в Україну через COVAX. А це лише сертифіковані ВООЗ вакцини, які пройшли усі необхідні дослідження.

Те, що Україна паралельно шукає можливість підписати контракти з іншими виробниками вакцин, не можу коментувати. У відкритих джерелах є інформація про те, що Україна заключила контракт з китайською компанією. Це ті можливості, які влада намагається застосувати, щоб швидше запустити процеси вакцинації.

— Тобто 20 відсотків населення отримають якісну вакцину Pfizer, 80 відсотків китайську?

— Не обов’язково, що вакцина для тих 20%, про які ми сказали, буде лише Pfizer. На інші хвилі вакцинації можуть бути інші вакцини. Сподіваємося на позитивне рішення про те, що Україна може бути кваліфікована на поставку 100 тисяч доз вакцин Pfizer. Якою буде наступна, наразі невідомо. Це може бути Pfizer, Moderna, AstraZeneca чи інша.

— Канцлер Німеччини Ангела Меркель сказала про те, що вакцина для європейців повинна бути однаково якісною для всіх, оскільки відбуватиметься міграція населення і якщо вакцинувати різної якості вакцинами, то ризики залишаться, а відповідно масова вакцинація не дасть очікуваного ефекту. Якщо українців щепитимуть китайською вакциною, нам в’їзд у Європу можуть не відкрити…

— Погоджуюся з Ангелою Меркель у тому, що має бути рівний доступ усіх людей до якісної вакцини. Не лише у Європі, в усьому світі. При сучасному рівні комунікації та міграції пора давно виходити з ментальних рамок і кордонів Європи. І думати про те, що відбувається в Африці, Азії. Живемо у світі, в якому все взаємопов’язане. Те, що здавалося би, є дуже далеко, може відгукнутися.

— Якщо в лютому надійде вакцина в Україну, відразу розпочнеться процес вакцинації?

— Залежить від готовності. В Україні є можливість зберігати вакцини при ультранизьких температурах у кількості кількасот тисяч доз. Не у державних установах, а у приватних компаніях. Не йдеться про те, що завезли вакцину, і протягом п’яти днів треба усіх вакцинувати. Зараз триває процес інвентаризації холодового ланцюга за трьома сценаріями: сценарій при ультранизьких температурах, сценарій за температурним режимом мінус двадцяти градусів і сценарій поставок вакцини при нормальному холодовому ланцюгу +2-+8 градусів, який існує в Україні.

— Усіх можна вакцинувати чи є протипокази?

— Звичайно, що є ті, кому протипоказана вакцина. Насамперед, люди, в анамнезі яких були тяжкі алергічні реакції. Йдеться насамперед про один із компонентів вакцини — поліетилен глікол. Якщо відома на нього алергічна реакція організму, це протипоказ.

— А якщо така реакція невідома?

— Якщо тяжкі реакції зафіксовані у минулому, потрібні додаткові дослідження. Потрібно впевнитися, що нема алергічних реакцій саме на цей компонент вакцини. Окрім цього, є застереження для тих, у кого підвищена температура тіла — понад 38,5 градусів. Якщо гострий період ГРЗ, теж варто відкласти вакцинацію. У цієї вакцини не дуже багато протипоказів, але вони є. Вагітних жінок не можна вакцинувати, але тих, хто годує грудьми, можна.

— Чи ви володієте реальною статистикою захворюваності на ковід в Україні? Колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук на своїй сторінці у Фейсбук засумнівався у достовірності статистики, адже у розвинутих країнах висока смертність при дотриманні локдаунів, штрафних санкціях, а в Україні не продовжать локдаун, бо цифри такі, що у нас нібито все більш-менш добре.

— Орієнтуюся на статистику МОЗ і щоденні брифінги міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Не думаю, що МОЗ обманює статистично, але погоджуюся, що ця статистика не відображає реальної ситуації. Є люди, які хочуть тестуватися на ковід, але не знають, як це робити. Є ті, хто не тестується. В Україні проводиться дуже мала кількість тестів і водночас високий показник позитивності тестів. Це свідчить про те, що йде інтенсивна передача вірусу у громадах, яка не контролюється. Швидше за все, досі не усвідомлюємо, наскільки розповсюджена коронавірусна інфекція серед населення України.

— Британського штаму коронавірусу боїться вся Європа через його високу контагіозність. В Україні цей штам вірусу циркулює?

— Наразі не чув, щоб був десь зареєстрований. Були повідомлення про те, що його знайшли в Росії, у деяких країнах Європи. Але я не сказав би, що британський варіант вірусу якийсь особливо небезпечний. Вже знайшли південно-африканський варіант коронавірусу… Говорять про німецький варіант коронавірусу. Процеси мутації відбуваються, але вони не викликають важчих ускладнень чи вищу смертність. Інша річ, що при більш інтенсивному поширенні кількість хворих стрімко збільшується. Це може призвести до додаткового навантаження на систему охорони здоров’я.

— У 2009 році був страшний свинячий грип, перед тим пташиний, прогнозували й інші назви штамів… І от зараз, у 2021 році, коли у Львові знайшли цей, А H1N1 пандемічний, усім відомий, як свинячий, епідеміологи його назвали звичайним сезонним. Так само станеться з коронавірусними штамами?

— Один з варіантів розвитку подій на думку експертів — на якомусь етапі цей вірус стане сезонним захворюванням, адже існуватиме вакцина — така ж, як від сезонного грипу. Люди вакцинуватимуться щороку, як це робиться від сезонного вірусу грипу. Але поки що у людей немає імунітету від коронавірусу. Є випадки повторного інфікування після того, як людина перехворіла на ковід.

— Вакцинація, як зазначають епідеміологи, не панацея. Тобто це рятує, захищає, але розраховувати на те, що врятує тільки вакцина не варто. Це так чи ні?

— Щоб перервати ланцюги передачі вірусу, потрібно, щоб імунітет був у великої кількості людей. Це так званий колективний імунітет. Сьогодні бачимо, що трохи більше половини людей погоджуються вакцинуватися. Навіть безкоштовною вакциною. Якщо вакцинувати усіх, хто погоджується, поріг імунітету, який попереджує розповсюдження інфекції, все-одно не буде досягнутим. Однієї вакцинації мало у цій боротьбі. Але те, чого точно може досягнути Україна — захистити свої групи ризику вакциною, щоб зменшити кількість хворих з тяжкими формами хвороби та кількість летальних випадків. Найбільша кількість смертей — у групах ризику. Серед людей похилого віку найбільша кількість тяжких форм хвороби. Якщо їм надати доступ до якісних вакцин й максимально охопити групи ризику, включно з медичними працівниками, цю мету Україна може досягнути.

— Що потрібно робити українцям, щоб у цій ситуації вижити?

— Навіть якщо у лютому почнеться вакцинація, це не значить, що варто скасувати передбачені санітарно-епідеміологічні обмеження. Процес поширення інфекції йтиме паралельно з вакцинацією. Тому треба і надалі дотримуватися дистанції, одягати маски, не перебувати у приміщенні, де є багато людей. Навіть якщо на вулиці є багато людей, це небезпечно. Тримати дистанцію треба ще довгий-довгий час задля власної безпеки. За моїми припущеннями, до кінця 2021 року точно. Навряд чи до того часу досягнемо того рівня вакцинації, який сприятиме згасанню пандемії в Україні. До першого кварталу 2022 року більшість українців повинні бути вакцинованими.