«Без контролю немає сенсу вводити карантин. Це буде профанація»

— В Україні карантин вихідного дня не дав суттєвих покращень. Зрештою, ніхто не дотримується дисципліни, поводяться, хто як хоче: одні в масці, інші — без маски, не зберігають жодних дистанцій і передбачених заходів безпеки… І влада не контролює ситуацію. По суті, усе пущено на самоплив.

— Те, що роблять що хочуть, то правда. Бо немає контролю. Повинен бути контроль за порядком у регіонах країни. Навіть на фазі карантину вихідного дня. Регіони в Україні, які чітко виконали рекомендації, отримали ефект від посилення протиепідемічних заходів у вихідні. Перед нами багато держав випробували цей варіант стримування епідемічного процесу і засвідчили, що такий обсяг заходів не дає можливості повністю зупинити ситуацію, — але дає можливість зменшити темпи розвитку і прогресування епідемічних ускладнень.

Щодо «локдауну». Цей термін взагалі законодавчо не прописаний в Україні, і використання його є недоречним. За нашими нормативно-регламентованими визначеннями, цьому слову відповідає термін «карантин». У законах України чітко означено основні варіанти реагування на біологічні загрози: посилене медичне спостереження, обсервація і карантин. Ці три терміни ми використовуємо. У цьому випадку мова про запровадження великого або, як його ще називають, абсолютного карантину. Бо є ще карантин відносний або малий. Нинішня епідемічна ситуація вимагає запровадження абсолютного карантину, більшість держав світу це вже запровадили. У більшості держав світу це рівень відповідальності уряду, президентів держав. Як приклад такого варіанта реагування — Ухань, де сталася подія, яка призвела до планетарного масштабу катастрофи.

Люди скрізь однакові — і у них, і у нас. Але якщо в Україні кажуть «Не роби цього!», у нас виникає дитячий спротив, і нам обов’язково треба саме це робити. Кажуть: «Сиди в хаті!». Ні, саме зараз треба кудись іти… Тому у Китаї ввели смертну кару, і застосовували до тих осіб, які приховували виникнення симптомів захворювання. А щоб люди не виходили з хати, на кожні двері поставили датчики, які виводили на пульт, і було видно, у якій квартирі відчинили двері. Негайно у ту квартиру приходили і наводили порядок. Іншими словами, якщо хочемо ввести карантин, перш за все маємо бути готовими його контролювати. Без контролю немає сенсу карантин вводити, це буде профанація.

— Дві паралельні реальності спостерігаємо. Лікарі наголошують на небезпеці, закликають дотримуватися правил безпеки. А з іншого боку — концерти, скупчення людей у храмах, у нічних клубах, у супермаркетах…

— Це — відповідальність влади, яка не виконує своїх функцій з контролю ситуації. Ми — у помаранчевій зоні. Згідно з цим регламентом, не маємо права проводити такі зібрання. Якщо їх проводять, влада повинна жорстко реагувати. У жодній державі люди не хочуть дотримуватися карантину. Тому введено потужні покарання: китайці розстрілюють, в демократичних країнах — штрафи. Драконівські.

— А львівська мерія закликала львів’ян прийти у храм Св. Юра, бо там ікону для почитання виставили…

— Це неприпустимо! Чому це мерія робить, у них запитайте. На усі напрями нашого життя є відповідальні служби. Це вже не медицина.

— То буде запроваджено жорсткий карантин?

— Не можу говорити про терміни запровадження карантину. Це питання до президента країни, до уряду. Головний державний санітарний лікар готує подання прем’єр-міністру, робить обґрунтування необхідності запровадження тих чи інших певних заходів. На підставі такого подання приймають рішення.

Кожна людина цінна, втрата людського життя — втрата для спільноти. Тому постає питання: як захистити і зберегти людину? Ніхто не захищений. Навіть ті, хто перехворів. Ми не зуміли створити прошарок захищених і тим самим стримати поширення вірусу, — люди хворіють повторно. Іноді гірше, аніж уперше. Постає питання: «Знову маска?!» Так! Ситуація серйозна, бавитися не можна. Ми бачимо цифри померлих, які пройшли як «ковідівські», а скільки на селах помирає людей і ніхто не знає, від чого. Не всі звертаються до лікарів… Бачимо лише верхівку айсберга. А скільки безсимптомних ходить і поширює вірус?

— Вакцинація — панацея?

— Не забігаймо наперед. Вакцинація жодну інфекцію не зупинила у масовому поширенні. Зупинити можна лише правильними протиепідемічними заходами, вже потім — вакцинація. Не знаємо, що буде з людьми, які перехворіли. Уже бачимо ранні віддалені наслідки. А потім будуть пізні наслідки… Тому краще берегтися і не хворіти.