«Організм людини набагато сильніший, ніж можемо собі уявити…»

Майстер спорту з тенісу Тетяна Воротіліна розповіла, як вижила після жахливої аварії й продовжила насолоджуватись життям


Тетяна Воротіліна

Фото 25-річної Тетяни Воротіліної з Одеси я побачила у соцмережі Інстаграм. Таня бігла у Львові півмарафон на … протезі. Їй усі аплодували — за її мужність та витривалість. Обличчя дівчини випромінює оптимізм та життєву енергію. Вона наче тренермотиватор показує усім: ніколи у житті не можна здаватися! Про жахливу аварію, яка трапилася з нею кілька років тому, плани на майбутнє професійна тенісистка Тетяна Воротіліна розповіла в ексклюзивному інтерв’ю «ВЗ».

— Обожнюю Львів, дуже красиве місто, — каже Тетяна. — Востаннє була тут чотири роки тому. На змагання з бігу приїхала вперше. Бігти по бруківці було дуже не просто (професійні спортсмени мені розповідали, коли біжиш по бруківці, болять п’яти. — Авт.). У мене одна п’ятка металева, тому вона ніколи не болить. Інша п’ятка вже звикла до таких фізичних навантажень. Для мене важливо, щоб і п’ятка, і носок були на одній висоті. Тоді бігти по бруківці легше. У цьому мені допомагає мій спортивний досвід — теніс. Це складно, підвищене навантаження, але це досить цікаво.

Таня згадує страшну аварію, у яку разом з товаришем потрапила у Бангкоку. Планувала відкрити у Таїланді спортивну школу з тенісу. Але життя внесло свої корективи… Довелося все починати спочатку.

— Я відпочивала у Камбоджі, — веде далі спортсменка. — Мені там дуже сподобалось. Вирішила залишитись. Там хороший клімат. Я побачила, що в Азії є перспективи для мене як тенісистки. Тоді поїхала у Бангкок. Тренувала усіх охочих. Одного дня разом зі своїм другом їхала на скутері на тренування. Сиділа на місці пасажира. Раптом на нашу смугу виїхала вантажівка. Шипи переднього колеса розрізали шкіру на правій нозі. Від цього зіткнення я відлетіла під заднє колесо машини. Ногу намотало на колесо, але мені пощастило, не затягнуло під вантажівку. Я пролетіла 15 метрів по дорозі проти руху транспорту з думкою «не переїдьте мене, я хочу жити!». На щастя, всі зупинились, і я лежала на дорозі. Друг, який був за кермом, швидко прибіг на мій поклик, перетягнув стегно ременем.

Викликав «швидку». Я втратила близько двох літрів крові, але залишалась при свідомості. Далі був місяць у клініці у Бангкоку і три місяці у київській лікарні. Понад 40 загальних наркозів, півтора місяця під морфієм, який не рятував від сильного болю, тому що шкіра від середини коліна була повністю відсутня. Було відірвано три пальці, зірвана уся шкіра зі стопи, вирвана частина м’язів, пошкоджені нерви.

Ампутувати ногу одразу не можна було через відсутність шкіри. Тому київські лікарі вирішили залишити ногу. Зробили чотири пересадки шкіри і виписали з лікарні. Рік я стрибала на милицях у пошуках лікарів, які б погодились якісно відрізати шматок ноги. Бангкок, Москва, Єкатеринбург, Тагіл, Санкт-Петербург, Відень. Ніхто не погоджу вався. Вмовляли залишити свою.

Але хороший протез краще, ніж погана нога. Через рік мені вдалося знайти хороших спеціалістів у Німеччині. Шанс зберегти коліно був 50 на 50 (без коліна функціональність значно падає, а вартість протеза зростає у вісім разів). Як стрибати на милицях, я вже знала, тому ризикнула. Шматок ноги був вдало відрізаний, потім ще дві операції з пластики шкіри (видалення рубців та пересадка).

Мені знову дуже пощастило — все прижилось, коліно зберегли. І вже через півтора місяця після пересадки шкіри я робила свої перші кроки на протезі.

— Ви випромінюєте оптимізм. Як вам вдалося не впасти духом і продовжити жити далі, займатися спортом?

— Я і не переставала жити! У мене завжди було цікаве життя, аварія змінила лише напрям. І, звісно, мені допомогли мої друзі. Вони домовлялись з лікарями, консулом, спілкувалися зі мною, годували мене. Були поруч, коли я три доби не могла заплющити очі через сильний біль.

Завдяки моїм друзям я жива. А спорт зі мною завжди. Щойно у Києві мене виписали з реанімації, почала помалу тренуватись. Ціле літо на милицях тренувалась у залі. Якщо б не ця аварія, швидше за все, я б не брала участі у бігових змаганнях. Раніше весь мій час займав теніс (Тетяна майстер спорту. — Авт.). У мене недавно з’явився спортивний протез, який дозволить мені знову грати у теніс.

Отже, планую продовжити тренуватися. Відновлюю спортивну форму. І розвиваю свій онлайн спорт-проект #just_lift_your_ass.

Тетяна не уявляє свого життя без бігу!

Тетяна проводить онлайн-лекції зі здорового способу життя. Її сторінка в Instagram під ім’ям GEYZERKRIK.

— Допомагаю людям налагодити здорове харчування, почати бігати, записую відеоматеріали тренувань, розповідаю про біомеханіку, психологію, як подолати стрес, позбутися страхів та упереджень. Раніше я не дуже серйозно сприймала різні онлайн-тренування, адже ти не можеш особисто контролювати виконання. Але є люди, які справді хочуть чогось навчитися. Їм потрібна підтримка та знання. Онлайн-проект дозволяє охопити більшу аудиторію. Будь-хто з будь-якого куточка світу може долучитися до моїх занять.

Люди скидають зайві кілограми, налагоджують харчування, починають бігати, регулярно тренуватись, стають витривалішими, сильнішими та більш

задоволеними. Також я працюю з ампутантами, допомагаю подолати фантомні болі, сміливіше використовувати протез, вчу бігати на протезі та допомагаю зі спеціальними вправами для тренувань. Круто, що мені вдається допомогти та надихнути так багато людей. Надзвичайно приємно робити цей світ кращим (усміхається. — Авт.).

Розпитую спортсменку про інші її захоплення.

— Нещодавно відкрила для себе танці, — каже Тетяна. — У дитинстві я мріяла займатися танцями, але теніс займав весь мій вільний час. Сучасні танці, наприклад, хіп-хоп, RNB, допомагають мені з координацією. Мені значно легше керувати протезом. І взагалі це дуже класно! Минулого літа спробувала дайвінг — дуже сподобалось, планую продовжити навчатись. Іноді катаюсь на велосипеді.

Також дуже люблю подорожувати. Зараз, правда, це вдається нечасто. Та коли вдається кудись поїхати, рада цьому. Я багато подорожувала на милицях, коли шукала лікарів. Їздила в Австрію, Німеччину…

Не так давно Таня знялася у відвертій фотосесії. Це був проект «Не така як інші вона». Дівчина каже, їй нескладно було розкритися. Також Тетяна Воротіліна стала офіційним представником компанії Puma. Рекламує їхній одяг та кросівки.

— Є люди, які мають фізичні вади, але ховаються за десятьма замками…

— Так, це їхній вибір. Зрозуміло, людина з фізичними складнощами привертає до себе увагу. Це своєрідний виклик суспільству. У радянські часи візочникам, наприклад, давали квартири на найвищих поверхах для того, щоб вони не виходили надвір. Цей радянський пережиток і досі «сидить» у деяких головах. Але часи змінились. Так, це не просто, але життя швидкоплинне, і варто ним насолоджуватися. Я, коли була у лікарні, усвідомила, що організм людини набагато сильніший, ніж можемо собі уявити.