Передплата 2024 «Добрий господар»

«Медициною мають керувати медики, а не чиновники»

Член Європейської асоціації психотерапевтів Борис Дацишин — про пристрасті довкола можливої реорганізації закладів львівської психіатрії

Схоже, Львівська обласна рада, зважаючи на численні протести, «дала задню» у питанні реорганізації Львівського обласного психоневрологічного диспансеру (його планували приєднати до Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, що на вул. Кульпарківській). Тепер уже хочуть щодо цього провести громадські слухання. Про це повідомив заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк.

«Жодної мови про приміщення та їх продаж немає. Зараз це лише проекти рішень, які просто зареєстровані, як ініціативи відповідних департаментів», — запевнив Володимир Гірняк.

Нагадаємо, останнє (15 травня) засідання сесії обласної ради пікетували медики психоневрологічного диспансеру, що на вул. Коциловського, 30. Коллектив обурило те, що питання реорганізації закладу вирішувалося за їхніми спинами. Про реорганізацію їм стало відомо лише тоді, коли на сайті облради з’явився проект рішення. Лікарі та медсестри (а їх у диспансері працює 230) протестували проти планів обласної ради реорганізувати заклад та приєднати до обласної психіатричної лікарні.

Як повідомив головний лікар обласного психоневрологічного диспансеру Володимир Яєчник, у диспансері на обліку 14,5 тисячі пацієнтів, з яких п’ять тисяч — інваліди першої та другої групи. Диспансер обслуговує жителів міста Львова, області та всього західного регіону і надає допомогу особам, котрі не хворіють на важку психіатричну патологію. У разі реорганізації пацієнти не зможуть отримувати повноцінної допомоги. Не кажучи вже про те, що штат медиків можуть скоротити.

Чи доцільні подібні реорганізації у галузі психіатричної служби? Про це журналісту «ВЗ» розповів член Європейської асоціації психотерапевтів, член Української спілки психотерапевтів, супервізор, відмінник охорони здоров’я Борис Дацишин. За свою довгу професійну кар’єру Борис Якович працював головним лікарем Львівської обласної психіатричної лікарні, завідував стаціонаром психоневрологічного диспансеру на вул. Коциловського та в інших львівських закладах психіатрії.

— Пане Борисе, чи доцільна така реорганізація?

-Таке приєднання — неможливе, нелогічне і незаконне. Приміщення Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні (що на вул. Кульпарківській) було побудовано у 1875 році. Це не було приміщення для типової лікарні, а місце, де просто під замком тримали психічно важко хворих людей. Тоді не було жодних ліків від душевних хвороб. Це була тюрма. І вона досі є тюрмою. Там тримають важких психічних хворих. У цю «тюрму» ніхто із пацієнтів Львівського обласного психоневрологічного диспансеру не піде на консультації. Бо пацієнти психлікарні небезпечні для суспільства. Крім того, там є судове відділення, яке охороняється поліцією. Там проводять стаціонарну психіатричну експертизу тих, хто вчинив злочини. Там же є інфекційне відділення, де лежать інфіковані психічнохворі. Є туберкульозне, геріатричне відділення. Крім того, на території цієї лікарні є наркологічні відділення, де лікуються алкоголіки, наркомани. І туди має приходити людина на консультацію?

Крім того, усі чиновники вищого рангу, коли вступають на посаду, мають представити сертифікат, що вони не перебувають на психіатричному обліку. Досі вони отримували його у психоневрологічному диспансері. А тепер підуть на Кульпарківську брати довідку, що вони там не стоять на обліку? Це нонсенс.

Усі пам’ятають нещодавній випадок в обласній психіатричній лікарні, коли хворий влаштував криваву різанину. Це був хворий на шизофренію, який вбив свого батька (4 серпня 2017 року 30-річний пацієнт взяв у заручники групу інших пацієнтів і поранив десятеро пацієнтів. Внаслідок штурму постраждали також п’ятеро поліцейських. — Авт.).

Як у такий заклад можуть іти люди на консультацію? Бо люди, які приходять у диспансер, не є психічно хворі. Це люди, які мають психосоматичні розлади. Основне лікування для них — психотерапія. Психлікарня їм не потрібна. Та й у психлікарні практично немає психотерапевтів. Вони там не потрібні.

Майже усі лікарі психоневрологічного диспансеру — члени Європейської асоціації психотерапевтів. Це вищий рівень професіоналізму, такого немає ніде в Україні. Вони мають міжнародні сертифікати. Найголовніше в лікуванні — це психотерапія, а не таблетки. Медициною мають керувати медики, а не чиновники.

— Тоді чи законним є проект рішення обласної ради про реорганізацію?

— Є Закон України «Про психіатричну допомогу», який вступив у силу 2000 року. Його ніхто не скасовував. Він захищає систему надання психіатричної допомоги людям. Там, зокрема, йдеться, що нікого не можна примусити лягти у психлікарню, якщо він не хоче. Нікого туди не можна насильно госпіталізувати. Якщо ця людина становить соціальну небезпеку, існує досить тривала процедура.

Крім того, в Україні є контролюючі органи, які наглядають за практикою лікарів-психотерапевтів. Є етичний кодекс психіатрії, працює етична комісія.

Усі скарги на будь-яку непрофесійність у цій галузі контролює Спілка психотерапевтів. Тому питання психічного здоров’я людей не може вирішувати якийсь чиновник, керівник управління охорони здоров’я.

— Зазвичай при реорганізації говорять про економію бюджетних коштів…

— Ця економія бюджетних коштів уже відбулася. Коли я у 60-х роках був головним лікарем обласної психлікарні, там було 2500 ліжок і 2500 працівників. А зараз там 1200 ліжок. Стало удвічі менше.

Тобто держава зекономила кошти на зарплаті, фінансуванні закладу. Це стало можливим тому, що запрацював на повну психоневрологічний диспансер. Люди почали лікуватися амбулаторно. Там три стаціонари, дуже гарна поліклініка, денний стаціонар. Зокрема, один зі стаціонарів міститься на вулиці Ольги Басараб, це чудовий колишній приватний маєток в елітному районі міста. Очевидно, на нього хтось накинув оком… Тому ці приміщення такі важливі для обласної ради, що можна їх продати.

Фото автора

Схожі новини