Неінфекційна епідемія ХХІ століття

Такий раціон становить третину харчування дітей в Аргентині, Мексиці, Бельгії та Чилі, й половину в Австралії, Канаді, США та Великій Британії. Медики справедливо називають ожиріння «неінфекційною епідемією ХХІ століття».

Надлишкова вага та ожиріння встановлюються на підставі розрахунку ІМТ відповідно до статі та віку. Для підрахунку нормальної ваги малюка від 1 року до 7 років потрібно число років помножити на 2 і додати 8. Наприклад, хлопчики у 2 роки за зросту 88,5 см повинні важити 13−15 кг. Дівчатка у 2 роки зростом 95 см повинні важити 15−16 кг. Звичайно, результати цих підрахунків — лише приблизний показник ваги у певному віці. Батькам не слід чекати, що проблема мине сама собою, — необхідно спільно з лікарями допомогти дитині.

«Ожиріння в дитячому віці може призвести до серйозних наслідків для здоров’я, включаючи підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу, обструктивного апное сну, болю у суглобах та інших хронічних хвороб у майбутньому, — застерігає Тетяна Рибка, сімейна лікарка, нутриціологиня. — Відомо, що ожиріння „передається у спадок“. Однак генетичний внесок у це спостереження важко визначити, оскільки сім'ї зазвичай мають не тільки генетичний матеріал, а й середовище та звички».

Основні причини дитячого ожиріння такі: відмова від сніданку, прийом їжі поза домом, великі порції, їжа без голоду, часте вживання фаст-фуду.

«Розвитку дитячого ожиріння сприяють низька фізична активність, недостатня тривалість сну, високий рівень стресу, причому як особистий стрес у дитини, так і батьківський, та сімейна обстановка в цілому, — інформує лікарка. — Але ожиріння не тільки є причиною численних медичних проблем, а й впливає на соціальне та емоційне здоров’я дітей та підлітків. Дітей із зайвою вагою часто дражнять. Вони стикаються з негативними стереотипами, дискримінацією вже у молодших класах. Крім того, дослідження показують, що діти з ожирінням частіше повідомляють про проблеми з успішністю в школі, частіше пропускають заняття, особливо діти із супутніми захворюваннями. У них часто мало друзів. Це призводить до меншої соціальної взаємодії, а також до більшої кількості часу, проведеного в сидячому положенні».

Попри ожиріння, організм дитини розвивається і йому необхідно рости. Кожен день малюк повинен отримувати м’ясо нежирних сортів (яловичину, телятину, м’ясо кролика, курки), нежирну рибу, яйця. Щодня необхідні нежирний сир, кефір, молоко зі зниженим вмістом жиру. Супи, відвари з різних овочів — не частіше двох разів на тиждень на пісному м’ясному або рибному бульйоні. Гарніром до других страв нехай стануть овочі.

Важливо привчати малюка до неквапливого темпу їжі, стежити, щоб дитина не переїдала.

«Якщо ви хочете, щоб ваші діти харчувалися правильно, то й самі батьки повинні харчуватися правильно, — акцентує фахівчиня. — Адже зайва вага зазвичай проблема сімейна. Профілактика та лікування дитячого ожиріння базуються на формуванні здорових харчових звичок і підвищенні фізичної активності».

Збалансоване харчування та фізична активність у сім'ї, а також здорова домашня обстановка є найбільш ефективними для запобігання набору зайвої ваги.

Приклад батьків і корисні звички врешті-решт перейдуть в їхнє подальше життя.

Авторка: Олеся Коваль