BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Чому від стресу одні люди худнуть, а інші - гладшають. Причина — не в харчових звичках, а у… тривалості напруги

Останні три роки українці живуть у стані хронічного стресу. Коли тривога, страх, депресивний настрій та апатія супроводжують нас щодня, організму з цим стає дедалі важче справлятися. «Погіршується не лише наш психоемоційний стан — порушується гормональний фон», — каже лікарка-ендокринолог Уляна Ниник

Стрес безпосередньо впливає на наші гормони, а вже їхні коливання впливають на наше самопочуття й здоров’я, зокрема стимулюють переїдання. Фото Elite Sports Clubs
Стрес безпосередньо впливає на наші гормони, а вже їхні коливання впливають на наше самопочуття й здоров’я, зокрема стимулюють переїдання. Фото Elite Sports Clubs

Фахівчиня розповіла, чому гострий стрес шкодить менше, ніж хронічний, і до яких наслід­ків може призвести перебуван­ня у постійній напрузі.

Організм реагує на стрес двома способами:

  • у стресовій ситуації авто­номна нервова система запус­кає негайну реакцію — виділя­ються т. зв. гормони (гострого) стресу, адреналін і норадрена­лін, що є результатом роботи наших наднирників. Прискорю­ється серцебиття, підвищуєть­ся артеріальний тиск, людина посилено пітніє. У цьому немає нічого страшного, якщо це від­бувається з нами епізодично, наприклад, раз на тиждень. Тоді організм швидко адаптується та повертається до норми;
  • але в таких умовах, як за­раз, вмикається інший механізм — нейро-гуморальний. Цей про­цес є складнішим. Мозок отри­мує інформацію про стресову ситуацію й передає її у гіпофіз — невелику залозу внутрішньої секреції, роботу якої стимулю­ють нейрогормони, що проду­куються гіпоталамусом. Обидва — гіпофіз і гіпоталамус — взає­модіють між собою, утворюючи складну гіпоталамо-гіпофізарну систему, яка надсилає сигнал до наднирників, щоб ті відповід­но реагували на стрес. У тако­му разі синтезується вже інший гормон — глюкокортикоїд корти­зол.

До чого це призводить?

1. Кортизол пригнічує рівень іншого гормону в організмі - прогестерону. Це впливає на фертильність, тобто продуктив­ність (дітонародження). Через це у періоди воєн, голоду, інших криз такого масштабу зростає кількість бездітних пар. «Якщо немає умов, щоб доглядати на­ступне покоління, ти не можеш розмножуватися. Так задумано природою», — констатує лікарка.

2. Підвищення рівня кортизо­лу призводить до стресіндуко­ваної гіперглікемії, тобто цукро­вого діабету.

3. Як це не дивно звучить, але ожиріння — це також наслі­док надмірної кількості корти­золу в організмі. Якщо стрес го­стрий, людина пітніє, її кидає в жар, підвищується кров’яний тиск, і вона втрачає апетит. Хро­нічні стреси, навпаки, ми лю­бимо «заїдати», внаслідок чого з’являється надмірна вага. Ор­ганізм вирішує про всяк випадок запастися вісцеральним жиром, який відкладається скрізь, де не потрібно. А це вже призводить до інсулінорезистентності, що, своєю чергою, провокує розви­ток цукрового діабету, дисліпі­демію (порушення обміну жирів у крові) та інші серйозні пору­шення в організмі", — пояснює Уляна Ниник.

4. Підвищений рівень кор­тизолу, звісно, буде знижува­ти лібідо (сексуальний потяг), а також може викликати психіч­ні розлади (аж до істерик чи де­пресії);

5. Надмір кортизолу в ор­ганізмі провокує проблеми зі шлунково-кишковим трактом.

6. І в дорослих, і у підліт­ків (що особливо бентежить ді­вчаток) можуть виникати шкірні прояви й випадати волосся.

«Якщо помітили в себе схожі симптоми, зверніться до ендо­кринолога, — радить фахівчиня. — Лікар з’ясує, яких гормонів в організмі забагато, а яких — за­мало, та спробує відрегулювати їх рівень».