Чому я постійно кашляю?

Одужали після застуди, але кашель ніяк не минає? Варто звернутися до лікаря, адже цей рефлекторний акт — це сигнал організму, що з дихальними шляхами не все гаразд. І якщо ви кашляєте вже досить довго, це може означати, що проблема починає задавнюватися. А задавнені хвороби важко піддаються лікуванню.

Як пояснюють фахівці Ки­ївського центру громадського здоров’я, хронічним кашель на­зивають, якщо він триває 8 тиж­нів або довше у дорослих та більш ніж 4 тижні у дітей. Такий кашель зазвичай турбує не лише вдень, а й вночі. Уривчастий сон призво­дить до того, що людина почува­ється виснаженою протягом дня.

У важких випадках хворий може відчувати запаморочення. По­стійний, надривний кашель може спричинити блювоту та навіть… перелом ребер.

Інші симптоми, які «йдуть пліч-о-пліч» з хронічним кашлем:

• закладеність носа, нежить;
• відчуття стікання рідини по задній стінці горла, подразнення, біль у горлі;
• охриплість голосу;
• свистяче дихання, задишка;
• печія або кислий присмак у роті;
• у поодиноких випадках — виділення мокротиння, в якому можна помітити домішки крові.

Іноді складно визначити при­чину тривалого кашлю. Серед найпоширеніших медики виокремлюють:

• тютюнокуріння;
• синдром постназального за­тікання (коли у порожнині носо­глотки утворюється велика кіль­кість слизу, що стікає по задній стінці глотки);
• користування назальни­ми краплями. Коли у носі або па­зухах скупчується зайвий слиз, він може стікати по задній стінці горла і провокувати таким чином кашльовий рефлекс. Цей стан на­зивають синдромом кашлю верх­ніх дихальних шляхів;
• бронхіальну астму. Такий ка­шель може з’являтися й зникати залежно від пори року, при інфі­куванні верхніх дихальних шляхів або посилюватися, коли ви під­даєтеся впливу холодного пові­тря або певних хімічних речовин чи ароматів;
• гастроезофагеальну реф­люксну хворобу (ГЕРХ). Кислий вміст шлунка закидається назад у трубку, що з'єднує шлунок та гор­ло (стравохід). Постійне подраз­нення стравоходу може призвес­ти до хронічного кашлю. Своєю чергою, кашель посилює ГЕРХ;
• інфекції. Кашель може ще довго зберігатися, як симптом, після зникнення інших проявів пневмонії, грипу або інших ін­фекцій верхніх дихальних шля­хів. Поширеною, але недооціне­ною причиною хронічного кашлю у дорослих є кашлюк. Хронічний кашель може виникати при гриб­кових ураженнях легень, туберку­льозі легень тощо;
• хронічне запальне захво­рювання легень, що спричиняє утруднення відтоку повітря з ле­гень і включає хронічний бронхіт та емфізему. Хронічний бронхіт супроводжується кашлем із ви­діленням мокротиння. Емфізема викликає задишку і пошкоджує альвеоли — повітряні мішечки у легенях. Більшість людей з ХОЗЛ є курцями — тепер чи в минулому;
• ліки, що знижують артері­альний тиск. Інгібітори ангіотен­зинперетворюючого ферменту, які зазвичай призначають при гі­пертонії й серцевій недостатнос­ті, у деяких людей можуть викли­кати хронічний кашель.

Рідше хронічний кашель може спричинятися:

• аспірацією (потраплянням їжі чи сторонніх предметів у верх­ні дихальні шляхи);
• бронхоектазом (стійким розширенням однієї чи кількох ді­лянок бронхів);
• бронхіолітом (запаленням бронхіол — дрібних дихальних шляхів у легенях, діаметр яких не перевищує 1 мм);
• муковісцидозом (спадковим захворюванням екзокринної за­лози, що уражає, зокрема, легені);
• ларингофарингеальним рефлюксом (коли шлункова кис­лота та ферменти закидаються у гортань);
• раком легень;
• неастматичним еозино­фільним бронхітом (запаленням бронхів, яке не викликане аст­мою);
• саркоїдозом (скупченням запальних клітин у різних части­нах тіла, найчастіше у легенях);
• ідіопатичним легеневим фі­брозом (хронічним рубцюван­ням легеневої тканини з невідо­мих причин).

Якщо кашляєте протягом кіль­кох тижнів (особливо, якщо при кашлі виділяється мокротиння чи кров) або якщо кашель настільки сильний, що заважає вам спати, працювати чи навчатися, це при­від звернутися до сімейного ліка­ря, терапевта або педіатра.