Імбир зігріває і запобігає простудним захворюванням

Вперше імбир почали вирощувати в країнах Сходу. Його корінь — це цінна пряність з дуже ароматним і багатим смаком, яку широко застосовують в кулінарії. Але паралельно із застосуванням на кухні його використовують і в медицині - як у традиційній, так і в народній.

У кулінарії найчастіше вико­ристовують імбир у вигляді порошку як приправу або самостійний продукт. Імбир до­дають у кондитерські вироби та солодощі, борошно, різні соуси, консерви, страви з риби і м’яса, алкогольні та безалкогольні напої і навіть в деякі сорти чаю. Імбир входить до складу карі, в марино­ваному вигляді його використову­ють як приправу до суші, а в дея­ких азіатських країнах свіжі корені імбиру зацукровують і роблять з них варення.

Залежно від способу попе­редньої підготовки розрізняють два види імбиру: білий (перед сушінням коріння імбиру миють і очищають від верхнього шару) і чорний (коріння миють і сушать, не піддаючи попередній обробці) — більш гострий і пекучий. А потім обидва види висушують на сонці.

Хімічний склад кореня

Цей продукт містить багато цінних компонентів, зокрема кліт­ковину, аспарагін, холін, лінолієву, каприлову і олеїнову кислоти, віта­міни А, С, В1, В2, і В3, всі незамінні амінокислоти і насичений міне­ральний комплекс (кремній, алю­міній, цинк, натрій, фосфор, залі­зо, марганець, калій, магній тощо).

Імбир містить ефірні олії: кам­фін, феландрін, цинеол, борне­ол, цитрал, що відповідають за аромат, і гінгерол, який надає ко­реневі гострого пекучого смаку.

Крім того, він містить складний набір фармакологічно активних речовин, серед яких — бета-каро­тин, гінгероли, капсаїцин, курку­мін, кофеїнова кислота тощо.

Корисні властивості

Переваг цього продукту не злі­чити. Імбир має протизапальну, спазмолітичну, знеболювальну, загоювальну, тонізуючу, антибак­теріальну, сечо- і жовчогінну дії. Імбирний корінь чудово зміцнює імунітет і захищає організм від па­разитів.

Імбир широко застосову­ють у медицині - з гомеопа­тичною метою і у виробни­цтві лікарських препаратів.

Він очищає стінки центральних і периферичних судин від бляшок холестеринів, нормалізує рівень холестерину, запобігає згортанню крові, стимулює кровообіг, зни­жує рівень цукру у крові за діабету 2 типу, вважається легким про­носним засобом, застосовується у випадках дискінезії шлунково-кишкового тракту, є протиглис­ним засобом, позбавляє організм від паразитів.

Регулярне вживання імбиру в їжу покращує мозковий кровообіг і активізує мозкову діяльність, стимулює роботу травної систе­ми, активізує діяльність щитовид­ної залози і підвищує лібідо, осо­бливо у жінок.

Корисний імбир у випадках метеоризму, спазмів шлунка, ар­триту, запаленнях ротової порож­нини, бронхіальної астми, алер­гічних і шкірних захворювань.

Настій імбирного кореня або порошку рекомендують для під­вищення апетиту і поліпшення травлення, за морської хвороби, атеросклерозу і для нормалізації ліпідного обміну та обміну холес­терину.

Компреси використовують проти болів у спині, хронічного ревматизму або для зняття голов­ного болю.

Імбирний корінь — чудовий за­сіб від простудних захворювань. Він допоможе побороти грип і за­стійні явища в легенях, позбавить болю у горлі, кашлю. Імбир має відхаркувальну властивість і зігрі­ваюче діє на організм.

Ефірна олія імбиру має адап­тогенну, седативну, снодійну, спазмолітичну, протизапальну та анальгетичну дії, підвищує імунітет, використовується для лікування захворювань опорно-рухового апарату, простудних і вірусних недуг, а також хвороби легень і бронхів.

Її також широко застосовують у лікуванні фобій (страхів), депре­сії, погіршення уваги, пам’яті, пе­редменструального синдрому, за прояву апатії та агресії (нормалі­зує прояв адекватної реакції).

Протипоказання

Імбир може викликати алер­гію, вживати його з обережністю необхідно також у випадках таких захворювань, як цироз печінки, хронічні і гострі гепатити, камені у печінці, ішемічна хвороба серця і гіпертонія. Також не рекоменду­ють його у період вагітності і груд­ного вигодовування немовлят.

Рекомендовано виключити імбир з раціону у випадках кро­вотеч, під час приймання препа­ратів, які знижують тиск, і за цу­крового діабету.

Галина Вербицька