Як не впасти в ожеледицю?

Узимку будь-який незграбний рух на слизькій поверхні може закінчитися забоями, струсами, переломами. Чи можна цього уникнути?

Відповідне взуття. Зимове взуття має бути не лише теплим, а й захищати від падінь в ожеледицю. Під час вибору взут­тя слід звернути увагу на якість підошви — повністю пласка протипоказана. Най­краще чоботи або черевики з широким носком і товстою рифленою підошвою зі змішаним протектором (коли великий малюнок поєднується з дрібним). Що грубіший рельєф, то менше ковзатиме­те. Якщо ходите на підборах, то обирайте моделі з широким, плоским, стійким ка­блуком не вище 5−7 см. Підошва має бути м’якою та еластичною, тоді вона не ковза­тиме по гладкій крижаній поверхні.

Обов’язково зверніть увагу на матері­ал підошви. Він має бути м’яким і елас­тичним. Вибирати взуття потрібно з такою підошвою:

• з поліуретану — незважаючи на при­таманну матеріалу жорсткість, під час ви­готовлення взуття йому надають необхід­них властивостей;
• ґуми — легкий і міцний матеріал дасть змогу твердо стояти на ногах і в сніг, і в ожеледицю;
• мікропористої ґуми — хороша для во­логих зим, часто використовують в орто­педичному взутті:
• термопластичної ґуми — саме з неї виготовляють взуття з найкращим рельє­фом.

Насадки на взуття. Найпростіший ва­ріант убезпечити себе від падіння на льо­ду — купити спеціальні накладки на взуття, «кішки».

Спеціальні ожеледні «кішки», які також називають «льодоходами» або «льодосту­пами», значно полегшують пересування взимку, знижують вірогідність падіння й допомагають уникнути забоїв і травм. Їх винайшли для того, щоб надягати на місь­ке взуття під час ожеледиці, але потім ви­робники розробили спеціалізовані моде­лі, призначені для різних видів активності.

Є два основні типи легких «кішок»:

• Еластичні шиповані протектори. Дуже легкі і не стомлюють ноги. Такі на­садки з гнучкими застібками оснащені металевими шипами. Вони ідеально під­ходять для походів лісами та горами, а також для трекінгу складною місцевістю та в суворих погодних умовах. Вони ефек­тивно захищають від ковзання і падіння завдяки використанню 10 шипів з неіржа­віючої сталі. Завдяки використанню силі­кону їх можна адаптувати до взуття різних розмірів.
• Ланцюгові «кішки». У них — складні­ша конструкція. Вони оснащені десятьма коротшими сталевими зубцями. Такі «кіш­ки» можна надіти навіть на бігові кросівки, оскільки моделі дають змогу зберегти хо­рошу гнучкість і рухливість стопи. Також ланцюгові «кішки» використовують турис­ти в горах і альпіністи, коли доводиться долати короткі обмерзлі ділянки, і тягнути заради цього важкі й масивні повноцін­ні альпіністські «кішки» нераціонально. Основа конструкції легких ланцюгових «кішок» — пластина із зубами і гнучкими тросами або коротколанковим ланцюгом, який фіксують на взутті за допомогою тех­нологічного еластомеру.

Тростина з пристроєм проти ков­зання. Палиця оснащена знімним або висувним пристроєм проти ковзання. У робочому положенні пристрій виходить за межі гумового наконечника на 8−10 мм, що дає можливість зачепитися за утрам­бований сніг і крижану поверхню.

Тростини з пристроєм проти ковзання можуть бути:

• Телескопічними — забезпечені роз­сувним механізмом, за допомогою якого висоту тростини підганяють під конкретну людину.
• Суцільними. Мають задану довжину від 750 до 950 мм, з різницею в кроці 50 мм. Якщо висота не підходить, а трости­на сподобалася, то вкоротити її зможете, а ось «наростити» ні. Дерев’яні тростини відпилюють до потрібного розміру, а ме­талеві - обрізають з боку наконечника.
• Складаними — така модель склада­ється секційно до 25−35 см завдовжки, легко поміщається в ручну поклажу.

Обробка підошви. Оптимальний ва­ріант — віднести зимові черевики май­стру для додавання до них гумових або поліуретанових накладок, що створюють рельєфну поверхню. Але є й народні спо­соби, що дозволяють зробити підошву не­ковзною:

За допомогою клею. Час дії - 1−2 тижні. Нанести візерунок з суперклею на суху і чисту підошву (обов'язково на підбори і в районі носка). Дочекати ви­сихання «захисного малюнка» і можна тестувати. Для закріплення антиковзаю­чого ефекту можна відразу покрити сві­жий шар клею піском.

За допомогою наждачного паперу. Час дії - 2−3 тижні або 1−2 місяці. Прикле­їти на підошву шматочки наждачного па­перу, вони зроблять зчеплення з поверх­нею кращим. У продажу можна знайти наклейки на підошву з тією ж функцією.

За допомогою лейкопластиру. Час дії - 2−3 дні. Купити в аптеці рулончик тканинного лейкопластиру. Відрізати кілька шматочків по 3−4 см і приклеїти їх навхрест на суху й чисту підошву. Спосіб підходить для сухої морозної погоди.

Капронові колготки. Час дії - 2−3 тижні або до 1−2 місяців. Спосіб, судя­чи з відгуків, дуже ефективний. Потрібно перевернути черевики підошвою догори і над нею підпалити шматок капрону (старі колготки). Капрон капатиме на підошву, засихатиме і створюватиме захисний шар від льоду.

Вчимося ходити в ожеледицю.Пе­ресуваючись слизькою дорогою, дивіться під ноги. Ви побачите ділянки з ребрис­тою поверхнею або засніжені місця, на які можна наступити, не побоюючись падін­ня. Найбезпечніші ділянки — краї тротуару, де менше розкатаного снігу.

Зверніть увагу на свою ходу. Крок має бути дрібним і частим. Постарайте­ся майже не відривати ноги від поверхні землі, пересуваючись ковзними рухами, ніби на маленьких лижах. Ноги не мають бути напруженими.

У жодному разі не тримайте руки в ки­шенях під час ходьби в ожеледицю. У разі падіння ви не встигнете вийняти їх, а отже — не зможете втримати рівновагу і захис­тити голову від травми. Якщо доведеть­ся підніматися або спускатися сходами, тримайтеся за поручні. Не робіть крок на наступну сходинку, поки обидві ноги не стоятимуть на попередній.

Відмовтеся від розмов телефоном на ходу. Не беріть із собою важкі сумки з довгими ручками — через них можна втра­тити рівновагу. Якщо несете кілька паке­тів, постарайтеся рівномірно розподілити вагу між двома руками. Найзручніший ва­ріант в ожеледицю — сумка через плече, як у листоноші.