Не поспішайте «ковтати шланг»

Біль у животі відчував кожен із нас. Хтось — через переїдання, хтось — з причини харчового отруєння… Не завжди біль сигналізує про конкретне захворювання. Є інші симптоми, якими організм інформує нас про наявність проблеми.

На які зміни самопочуття слід звернути увагу? Чи всіх своїх па­цієнтів гастроентерологи відправ­ляють «ковтати шланг»? Чому деяким людям з гастритом лікарі призначають антибіотики? Чи варто приймати ліки проти глистів профілактично? На ці за­питання у рамках проєкту «Лікар­ТУТ», який реалі­зує БФ «Пацієнти України» за спри­яння Проєкту USAID «Підтрим­ка реформи охо­рони здоров’я» відповів лікар-гастроенте­ролог Станіс­лав Кравчук.

— Біль — не завжди ознака виразки чи раку. Причина може бути… «у го­лові»?

— Кожну людину хоча б раз у житті бо­лів живіт: вище-нижче пупка, могло пекти у стравоході. Не завжди це пов’язано з гастритами (запаленням слизової шлун­ка. — Авт.), езофагітами (запаленням слизової стравоходу. — Авт.) або іншими запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Найчастіше це наслі­док підвищеної чутливості травної систе­ми до больового подразника, — пояснює Станіслав Кравчук. — Як жартує мій друг, українська гастроентерологія — це 80% малої психіатрії та 20% - великої. Через війну та пов’язані з нею стреси (хтось по­їхав з України, хтось залишився, у когось воює хтось із родичів, хтось сам воює) кількість звернень до гастроентерологів збільшилася у рази. Не всі лікарі, а тим паче пацієнти, розуміють причину зрос­тання захворюваності. За органічної па­тології (пухлина, виразка, кровотеча), паралельно із болем людина може втра­чати вагу, може з’являтися кров у калі, може виникати нудота й блювота, зо­крема з якимись домішками, пожовтіння шкіри. У таких випадках розуміємо, що йдеться не про розлад осі «мозок-киш­ківник», а що є фізіологічна причина, яку потрібно знайти та усунути.

— В яких випадках лікарі скерову­ють на гастродуодено- й колоноско­пію та коли беруть біопсію?

— Біль у животі не завжди є показанням до того, щоб «ковтати шланг» (багатьох людей саме така перспектива і лякає, тому не звертаються до гастроентероло­га). Якщо пацієнт — молодий й у нього не­має тривожних симптомів, а саме: анемії; втрати ваги; крові у калі, інвазивних ме­тодів діагностики я йому, швидше за все, не призначу. Якщо ці симптоми присут­ні, особливо якщо пацієнту — 45 та більше років, і тим паче якщо в його сім'ї були ви­падки раку будь-якого з відділів ШКТ або виразки, такій людині випишу скерування на гастродуоденоскопію й/або колонос­копію.

Ці обстеження — не страшні та не бо­лючі. Дедалі більше медзакладів в Укра­їні проводять їх під седацією, тобто вво­дять пацієнта у медикаментозний сон. Седація — це не наркоз. Людина само­стійно дихає і просто на 20 хвилин заси­нає.

Під час таких обстежень лікар завжди має взяти біопсію. Згідно з протокола­ми, за гастродуоденоскопії беруть п’ять шматочків тканини. За колоноскопії, якщо щось виявили або якщо у пацієнта є хронічна діарея, також проводять за­бір матеріалу на гістологічне досліджен­ня. Це не боляче, оскільки у слизовій не­має больових рецепторів. Але в Україні у пацієнтів не завжди беруть біопсію. При­чина — банальна: медзакладам бракує на це коштів.

— Чи завжди потрібно шукати й лі­кувати Helicobacter pylori?

— Ця бактерія живе у шлунку приблиз­но 30−40% людей. Точної статистики в Україні немає, але є така тенденція: чим далі на схід, тим більше гелікобактера, і чим ближче до заходу — тим менше. В де­яких популяціях ним заражено до 90% на­селення. Майже у всіх людей, які інфіко­вані цією бактерією, вона викликатиме гастрит, але в більшості пацієнтів проя­вів захворювання не буде. Якщо людина скаржиться на біль, ми шукаємо геліко­бактер, знаходимо його та усуваємо. Це важливо зробити й за деяких інших захво­рювань:

• рефрактерній (такій, що не підда­ється лікуванню. — Авт.) залізодефіцит­ній анемії;
• певних видів лімфом;
• ідіопатичної тромбоцитопенії тощо.

Щоб усунути цю бактерію, потрібно приймати впродовж двох тижнів антибіо­тики (зазвичай два препарати). А до цьо­го ще інгібітори протонної помпи, зокре­ма пантопразол у подвійній дозі. Досить часто додаються також препарати вісму­ту і пробіотики. Це великий виклик для організму, оскільки за два тижні треба випити 120 таблеток. Після цього через місяць необхідно перевірити, чи вдалося знищити бактерію.

— Чи потрібно приймати протигель­мінтні препарати для профілактики, якщо часто контактуєш з тваринами?

— Жодні ліки не треба приймати «про­сто так», тим паче антипаразитарні. У них є свої побічні ефекти, й безконтрольний прийом може вилитися у таке захворю­вання, як DILI (drug-induced liver injury або медикаментозно-індуковане ура­ження печінки). Профілактично прийма­ти антипаразитарні препарати доціль­но лише в ендемічних зонах, тобто там, де є високий ризик заразитися, і це — не Україна, а країни Африки та окремі краї­ни Азії.

Якщо підозрюєте, що у вас можуть бути глисти, поговоріть про це з лікарем. Ймовірно, ваша проблема не пов’язана з паразитами. Паразитарні захворюван­ня не настільки поширені, як думає біль­шість.