Якщо постійно є відрижка, може бути й кровотеча у стравоході

Якщо зауважили, що ваша дитина часто захрипає зранку або після пробудження у неї раптово спазмуються м’язи гортані, турбує сухий кашель вночі, дитина скаржиться на біль за грудиною, якщо помітили у неї ушкодження зубної емалі, лікарка-гастроентеролог Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру Ірина Лошак радить якнайшвидше проконсультуватися з фахівцем, адже ці прояви можуть сигналізувати про рефлюкс-езофагіт.

— Як виникає гастроезофагеальна рефлюксна хвороба?

— Кислий вміст шлунка закидається у нижню частину стравоходу. Відтак у цій ділянці шлунково-кишкового тракту роз­вивається запальний процес.

У нормі у здорової людини може ви­никати кілька таких рефлюксів за день, але за гастроезофагеальної рефлюк­сної хвороби це відбувається регуляр­но та рясно, внаслідок чого запалення поширюється на весь стравохід, і у ньо­му виникають патологічні зміни. Коли по стравоходу просувається шматочок їжі (особливо, якщо це щось гаряче чи гостре), з’являється біль в стравоході, який людина відчуває як біль за груди­ною.

У більшості дітей перших місяців життя рефлюкс-езофагіт варто трак­тувати не як хронічне рецидивуюче за­хворювання, а як фізіологічне яви­ще. Малюк періодично зригує, але це не призводить до патологічних відхи­лень. А от у дітей старшого віку наяв­ність відрижки натще, після прийому їжі, за різких нахилів і в положенні ле­жачи, практично у 100% випадків вка­зує на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

Відрижка буває різною:

• «порожня» (повітрям);
• кислою (за підвищеної кислотності шлункового вмісту);
• гіркою (внаслідок закидання у шлу­нок жовчі);
• гнилісною (за тривалого застою їжі в шлунку).

Щоб встановити діагноз, гастроен­теролог призначить необхідні аналізи і дослідження. Наприклад, ендоскопічне обстеження стравоходу, шлунка та два­надцятипалої кишки.

«Лікування рефлюкс-езофагіту є комплексним, й призначати його може тільки лікар», — наголошує Ірина Ло­шак. Для терапії цієї недуги застосо­вують прокінетики, антациди та інгібі­тори протонної помпи. Приймати ліки доведеться від шести до восьми тиж­нів. Але, крім медикаментів, потрібно буде також скоригувати харчування і загалом спосіб життя:

• їсти потрохи, але часто — 5−6 разів на день;
• вилучити з раціону гострі й смажені страви. Серед продуктів-табу — цитрусові, шоколад, томатний сік, газовані напої та жуйки, оскільки вони знижують м’язовий тонус нижнього стравохідного сфінктера;
• не займати горизонтальне поло­ження тіла відразу після їди;
• не їсти на ніч;
• оптимальна позиція для сну — з тро­хи піднесеною головою і тулубом;
• якщо є ожиріння — зменшити вагу;
• також важливо відмовитися від ку­ріння (за статистикою, в Україні курить майже 15% підлітків).

Якщо вчасно не діагностувати захво­рювання й не розпочати лікування, це за­грожує появою болючих ерозій (невели­ких виразок) у стравоході, виникненням кровотеч.