Передплата 2024 «Добрий господар»

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба займає третє місце серед захворювань органів травлення після виразкової та жовчнокам’яної хвороб

Ілюстрація з відкритих джерел
Ілюстрація з відкритих джерел

Рефлюксна хвороба, або рефлюкс-езофагіт — це періодично повторювані епізоди закидання кислого шлункового вмісту до стравоходу, що призводить до пошкодження його нижніх відділів. Основна причина виникнення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби — надмірна дія соляної кислоти на стінки стравоходу.

Відбувається це через порушення ро­боти нижнього стравохідного сфінктера, функція якого — регулювати надходжен­ня їжі зі стравоходу до шлунка. Іншими причинами виникнення ГЕРХ є:

  • порушення хімічних властивостей слини;
  • поганий тонус м’язів стравоходу;
  • погана моторика шлунка;
  • підвищений внутрішньочеревний тиск тощо.

Рефлюкс досить часто розвивається у людей із зайвою вагою, у курців і тих, хто зловживає алкоголем. Факторами, що сприяють розвитку хвороби, також є стреси, вживання гострої та жирної їжі та прийом певних ліків.

Основні симптоми ГЕРХ:

  • відрижка;
  • печія;
  • біль у спині та за грудиною, що від­дає у шию та щелепу;
  • болісне ковтання;
  • нез’ясовний сухий кашель.

Для виявлення процесу закидання шлункового вмісту у стравохід лікар-га­строентеролог проводить різні діагнос­тичні дослідження. Ендоскопічне об­стеження дає можливість підтвердити наявність рефлюксу і дати оцінку ступе­ня пошкодження слизової оболонки. До­бова рН-метрія стравоходу виконується для визначення частоти, тривалості та рівня вираженості рефлюксу. За підозри на стравохід Баррета проводять біопсію стравоходу і роблять гістологічні дослі­дження, оскільки діагностувати переро­дження епітелію можливо тільки за до­помогою такого методу. Лікування ГЕРХ може проводитися консервативним або хірургічним методом.

Медикаментозне лікування ГЕРХ передбачає прийом таких препара­тів:

  • антациди (для зниження кислот­ності шлункового вмісту);
  • препарати для пригнічення секре­торної функції шлунка;
  • прокінетики для нормалізації мото­рної функції ШКТ.

У разі закидання вмісту 12-палої киш­ки призначається прийом урсодезокси­фолієвої кислоти. Хворим наполегливо рекомендується кинути курити (у разі, якщо така звичка є), повністю відмовити­ся від вживання алкоголю, а у разі ожи­ріння — знизити масу тіла. Не бажано піс­ля їди робити нахили вперед і приймати горизонтальне положення. Не можна носити тісний одяг, що призводить до підвищення внутрішньочеревного тиску, переїдати, їсти на ніч. Слід також повніс­тю виключити з раціону жирну і гостру їжу, міцну каву і чорний чай, газовані на­пої, шоколад, солодощі та цитрусові. Хі­рургічні методи лікування застосовують­ся в разі наявності вираженого звуження просвіту стравоходу, а також за сильних кровотеч.

Підготував Микола Воля.