Як підтримати дитину, батьки якої на фронті?

«Ми вдома, тато — на війні»

Як підтримати дитину, один із батьків якої захищає країну зі зброєю в руках?

Коли наші близькі йдуть на війну, це ви­пробування для всієї родини. Дітям також нелегко впоратися з тривогою. Ось чому важливо їх підтримати. Як зробити це пра­вильно, розповіли у Центрі здоров’я та розвитку «Коло сім'ї».

• Підтримуйте стосунки дитини з тим, хто відсутній. Поставте його чи її фото на видному місці, зателефонуйте, коли є така можливість, щоб дитина почула рідний го­лос.
• Поясніть дитині, заради чого рідна їй людина стала на захист Батьківщини. Ви­пробування легше пройти, якщо розуміти, в чому полягає його сенс.
• Відстежуйте інформацію, яку дитина дізнається з новин, й обговорюйте почуте/ побачене. Вона має право знати, що від­бувається, але ця інформація не повинна її обтяжувати.
• Допомагайте справлятися з триво­гою та смутком. Ніхто не може дати 100% гарантії, що нічого поганого не трапиться. Але допомогти жити з цією невідомістю, не хвилюючись понад міру, — можливо.
• Будьте чутливі до потреб — і дитини, і власних. Коли мама чи тато йде на фронт, інший дорослий змушений взяти на себе всі домашні обов’язки, зокрема догляд за нащадком. Поясніть доньці чи сину, що розумієте її або його потребу в щоденній підтримці, але якщо відчуваєте, що самі не справляєтесь, — не соромтеся просити про допомогу.

Гормональні зміни, банальна лінь чи стрес

Експерти з психічного здоров’я роз­повіли, як розпізнати тривожні зміни в поведінці підлітка та як допомогти йому впоратися з проблемою.

Якщо тинейджера мало не силоміць тре­ба стягувати зранку з ліжка, якщо він зачи­няється у своїй кімнаті, відмовляється до­помагати по дому та ні до чого не виявляє інтересу, на це може бути багато причин.

Коли дивну поведінку доньки чи сина можна списати на вікові зміни, коли — на звичайнісіньку лінь, а коли це вже тривож­ний сигнал, що дитина не справляється зі стресом, пояснюють фахівці Міністер­ства охорони здоров’я України. Реко­мендації експерти підготували у рамках На­ціональної програми психічного здоров’я і психосоціальної підтримки.

Гормональні зміни в підлітковому віці призводять до того, що дітям важче за­снути увечері й, відповідно, прокинутися зранку, внаслідок чого тинейджер може цілий день почуватися млявим та знеси­леним. Крім того, дитина часто не хоче робити того, що їй нав’язують батьки, а про справжні інтереси та заняття сина чи доньки дорослі можуть навіть не здогаду­ватися. Перебуваючи наодинці зі собою, підлітки можуть проходити надскладні рівні комп’ютерної гри чи знімати дотепні відео для тік-току. Або ж просто ховатися від по­стійних докорів незадоволених батьків. Однак якщо дитина раніше була веселою й активною, а стала млявою та апатичною і втратила інтерес до улюблених занять, це може свідчити про те, що вона перебуває у стані хронічного стресу або ж потерпає від депресії. А приводів для цього в українців зараз достатньо.

Тривожні ознаки, на які слід звернути увагу дорослим:

• проблеми зі сном, нічні жахіття;
• постійний смуток, тривога або дратів­ливість;
• відстороненість, бажання побути на самоті;
• погіршення пам’яті, розсіяна увага;
• нехтування звичними обов’язками;
• спалахи гніву, агресивна поведінка;
• відмова від їжі.

Як підтримати підлітка:

• говоріть і слухайте. Знаходьте час на те, аби дізнатися, що відчуває та про що думає ваша дитина;
• дозвольте сину чи доньці виявити свої емоції. Розповідайте про свої почуття, по­яснюйте, що боятися, плакати та пережи­вати — це нормально;
• плануйте майбутнє. Мрійте, обгово­рюйте й складайте плани разом з дітьми;
• переглядайте разом улюблені фільми, але обирайте життєствердні, які дарують надію. Обговорюйте побачене;
• хваліть дитину, робіть акцент на її до­сягненнях, навіть якщо вони незначні;
• заохочуйте підлітка спілкуватися з однолітками. Розкажіть йому, що він може підтримати друзів, яким важко впоратися зі своїми емоціями;
• долучайте підлітків до допомоги ін­шим. Розкажіть, як можна допомогти та до­помагайте самі;
• будьте уважними до змін у поведінці дитини. Якщо її стан викликає занепокоєн­ня, проконсультуйтеся з психологом.

Коли потрібно звернутися по профе­сійну допомогу:

• у тинейджера серйозно змінилися харчові звички;
• з’явилися розлади сну;
• дитина говорить про втечу з дому або вже робила такі спроби;
• підліток зловживає психоактивними речовинами;
• дитина завдає собі шкоди, висловлює суїцидальні думки або демонструє таку по­ведінку.

Якщо ваш син чи донька працює з пси­хологом, намагайтеся створити навколо своєї дитини сприятливу атмосферу, щоб вона відчувала любов і підтримку.