Як уникнути переохолодження і розпізнати обмороження

З настанням зими важливо нагадати, як правильно накопичувати тепло та ефективно зігріватися. Особливо це актуально сьогодні, коли через регулярні обстріли росії Україна живе в режимі віялових й аварійних відключень електроенергії. Єдиного та універсального правила не існує, але є кілька порад, які можуть стати у пригоді. Ними з українцями діляться фахівці Міністерства охорони здоров’я.

«Золоте» правило — це багатошаровість

Кілька шарів одягу не лише добре зігрі­вають, а й рятують від перегріву.

Те, що ближче до тіла (спідню білизну та шкарпетки) найкраще обирати з нату­ральних тканин. Це може бути бавовна, але ліпше вовна (меринос) з домішками синте­тики.

Наступний шар — термобілизна, а за її відсутності - футболка + колготки або фут­болка + підштанки.

Далі має йти тепле й вільне вбрання. Між різними шарами одягу утворяться прошар­ки повітря, тож чим більше шарів вбрання на вас буде, тим легше вам буде втримати тепло.

Крім багатошаровості, важливо також, щоб одяг був просторим і не сковував рухів.

Носіть зручне й тепле взуття

Взуття повинно бути за розміром. У хо­лодну пору року важливо обирати зручні зимові черевики з хутряною підкладкою та стійкою рельєфною підошвою (якщо не хо­чете, звісно, стати пацієнтом травмпункту). Зовнішній матеріал має бути щільним і во­донепроникним. Якщо взуття буде тісним — перешкоджатиме нормальному крово­обігу, й ноги швидко втрачатимуть тепло. Подбайте додатково про устілки. Їх завжди можна вийняти й просушити.

Найбільше тепла «втікає» через відкриті ділянки тіла: зап’ястя, шию тощо

Тому взимку не рекомендується носи­ти вкорочені штани й занижені шкарпетки, відкривати зап’ястя та оголювати шию, бо тоді будете мерзнути навіть у пуховику.

Захищайте голову від холодних температур і вітру

Однак, якщо багато рухає­тесь, варто обирати не надто теплі шапки. Є загроза спітні­ти, а на морозі це ще гірше, ніж змерзнути.

А у Всеукраїнській спілці па­рамедиків дали рекомендації, як діяти за місцевого обморожен­ня.

Внаслідок впливу низьких температур можуть ушкоджува­тися різні ділянки тіла. Найбільш вразливими є відкриті:

• ніс;
• вуха;
• щоки;
• підборіддя;
• пальці рук і ніг.

Симптоми локального об­мороження:

За холодових уражень бага­то потерпілих не усвідомлюють, що з ними трапилося та чому. Як правило, скаржаться лише на холод і загальний дискомфорт.

Ознаками легкого обморо­ження є втрата чутливості ура­женої частини тіла, поколюван­ня, оніміння. Ці прояви зазвичай минають після того, як ви посла­бите взуття чи одяг і виконаєте фізичні вправи, що дозволить покращити циркуляцію крові. У важчих випадках обморожена ді­лянка «дерев'яніє».

Візуальним симптомом холо­дового ураження є зміна кольору шкіри в місці обмороження. У бі­лошкірих людей шкіра спочатку червоніє, після чого біліє. Тем­ношкірі, як правило, бліднуть. Ушкоджена шкіра в них забарв­люється в сіре або сіро-жовте.

Шкіра — тверда на дотик, воскова. При дотику до ураже­ної кінцівки відчувається холод. Якщо з’явився набряк, це вказує на ушкодження глибших шарів шкіри. Після зігрівання на обмо­роженій частині тіла можуть про­ступити пухирці, наповнені рі­диною. Людина при цьому може відчувати сильний біль.

Якщо помітили такі ознаки у себе або в когось іншого, не­гайно зверніться до лікаря. Хо­лодове ураження може завдати серйозної шкоди організму, а у важких випадках — навіть при­звести до ампутації пальців, рук та ніг.

Чого робити категорично не можна:

• торкатися ушкоджених ді­лянок;
• розтирати шкіру снігом. Так ви тільки посилите охолодження, а крижинки ще й поранять шкіру, що сприятиме інфікуванню зони обмороження. Також не варто розтирати уражені місця рука­вичкою, сукниною чи носовою хустинкою;
• опускати обморожені кін­цівки в гарячу воду та прикла­дати їх до батареї. Оскільки прогрівання глибоких шарів шкіри відбувається повільніше, і кровообіг у них, відповідно, так само відновлюється повільніше, кровопостачання верхніх шарів не відбувається, через що вони ушкоджуються.

Як мінусові температури впливають на наш організм

Внаслідок тривалої дії низь­ких температур на все тіло лю­дина може померти. Особливо сприяє замерзанню алкогольне сп’яніння.

Замерзаючи, людина відчу­ває спершу втому, сонливість, байдужість, після чого втра­чає свідомість. Далі настають розлади дихання й кровообігу. Припинення дихання і зупинка серцевої діяльності означають настання смерті.

Щоб встановити ступінь хо­лодового ураження, треба спо­чатку відігріти потерпілого. Іноді з’ясувати, який це ступінь, вда­ється лише через кілька днів.

Розрізняють чотири ступені обмороження:

• холодове ураження 1-го ступеня характеризується блі­дістю, незначним набряком і зниженням чутливості шкіри. Після розігрівання кровообіг від­новлюється, шкіра відновлює природний колір, набряклість поступово зникає. Пізніше мо­жуть виникнути лущення й свер­біж шкіри. Також довго збері­гається підвищена чутливість шкіри до холоду;
• для обмороження 2-го ступеня характерним є глибше ушкодження шкіри. Під час ро­зігрівання бліді шкірні покриви стають тьмяно-синіми. Набряк, який швидко розвивається, по­ширюється за межі ураженої ді­лянки. Утворюються бульбашки, наповнені прозорою рідиною. З’являється сильний біль. У по­страждалого спостерігаються озноб, підвищення температу­ри тіла, порушуються сон та по­гіршується апетит. Поверхневі шари шкіри, що зазнали обмо­роження, відторгаються. Якщо ускладнення у вигляді нагноєння відсутнє, шкіра відновлюється протягом 15−30 днів. Шкіра на раневій поверхні залишається синюшною, її чутливість зниже­на;
• обмороження 3-го ступе­ня супроводжується ушкоджен­ням усіх шарів шкіри й м’яких тканин, при цьому на різну гли­бину. У перші дні на шкірі про­ступають бульбашки, наповнені темно-бурою рідиною, навколо яких розвивається запалення. Утворюється різко виражений набряковий вал. Через 3−5 днів стає зрозуміло, що тканини за­знали глибокого ураження (ліка­рі в таких випадках діагностують вологу гангрену). Потерпілого турбує сильний біль, темпера­тура його тіла підвищується до +38°С…+39°С. Сильний озноб змінюється рясним потовиділен­ням. Загальний стан людини іс­тотно погіршується;
• внаслідок обморожен­ня 4-го ступеня уражаються не тільки шкіра і м’які тканини, а й кістки, і цей процес — незворот­ний. Шкіра вкривається буль­башками з рідиною чорного ко­льору. Через 10−17 днів навколо ушкодженої зони визначається лінія обмороження, яка чорніє, висихає й через 1,5−2 місяці від­торгається. Рана загоюється дуже повільно. Загальний стан постраждалого тяжкий. Підви­щення температури чергується з ознобом. Спостерігаються зміни у внутрішніх органах, що нега­тивно впливає на їхню роботу.

Як надати першу домедичну допомогу

Слід дотримуватися прин­ципу «внутрішнього зігрівання» уражених тканин:

1. зігрітися;
2. накласти термоізоляційну пов’язку;
3. пити теплі напої.

Насамперед необхідно від­новити кровообіг в обмороженій частині тіла. Треба негайно зігрі­ти людину, а для цього потрібно якомога швидше перевести (чи перенести) її в тепле приміщен­ня.

Переохолоджені ділянки слід захистити від впливу тепла, на­клавши на них теплоізоляційні пов’язки з бавовни або вати та марлі. Пов’язка повинна закри­вати змінені ділянки шкіри доти, доки в них не з’явиться відчуття тепла.

Щоб відновити тепло в орга­нізмі та поліпшити кровообіг, по­страждалому необхідно давати пити багато теплого солодкого чаю.

У разі обмороження носа чи вуха ці ділянки можна зігріти з допомогою тепла рук.

Надавши першу домедичну допомогу потерпілому, треба доправити його до медичного закладу.

Як уникнути переохолодження й обмороження за сильного морозу

Не вживайте спиртних на­поїв — алкогольне сп’яніння (втім, як і будь-яке інше) викли­кає значну тепловтрату, одно­часно створюючи ілюзію тепла. Додатковим фактором є немож­ливість сконцентруватися на проявах холодового ушкоджен­ня.

Не куріть на морозі — куріння зменшує периферійну циркуля­цію крові й таким чином робить кінцівки більш вразливими до впливу морозу.

Носіть вільний одяг — це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся як «капуста». Верхній одяг не повинен промо­кати.

Тісне взуття, відсутність устілки, вологі й брудні шкар­петки часто є основною пере­думовою ушкоджень шкіри та, відповідно, обмороження окре­мих частин тіла. Особливо уваж­ними потрібно бути тим людям, у яких часто пітніють ноги. В чо­боти слід вкласти теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягнути вовняні - вони вбира­ють вологу, залишаючи ноги су­хими.

Не виходьте на мороз без рукавиць, шапки та шарфа. Кращим варіантом будуть рука­виці з вологовідштовхувальної тканини, яка не продувається, з хутром всередині. Рукавички з натуральних матеріалів хоч і зручні, але від морозу не ряту­ють. Щоки й підборіддя можна захистити шарфом.

Не носіть на морозі мета­левих, зокрема золотих і сріб­них прикрас. По-перше, метал охолоджується набагато швид­ше, внаслідок чого може «при­липнути» до шкіри, викликавши больові відчуття та холодову травму. По-друге, обручки на пальцях ускладнюють нормаль­ну циркуляцію крові. На морозі намагайтеся уникати контакту голої шкіри з металом.

Не знімайте на морозі взут­тя з обморожених кінцівок — ноги розпухнуть, і ви не зможе­те взутися знову. Слід якомога швидше дійти до теплого при­міщення. Якщо замерзли руки, спробуйте зігріти їх під пахвами.

Повернувшись додому після тривалої прогулянки на моро­зі, обов’язково переконайтеся у відсутності обмороження рук, ніг, спини, вух, носа тощо. За­лишене без уваги холодове ура­ження може призвести до ган­грени й подальшої ампутації.

Якщо ваше авто заглохло да­леко від населеного пункту або в незнайомій для вас місцевості, залишіться в машині, викличте допомогу телефоном або чекай­те, поки по дорозі проїде інший автомобіль.

Ховайтеся від вітру — ймо­вірність обмороження у вітряну погоду значно більша.

Не виходьте на мороз з во­логим волоссям після душу чи ванни. Мокрий одяг і взуття (наприклад, якщо людина впа­ла у воду) необхідно зняти, за можливості переодягнутися і перевзутися в сухе та якомога швидше перемістити постраж­далого в тепло. Якщо ви в лісі, треба розпалити багаття, роз­дягнутися й висушити одяг, енергійно виконуючи при цьому фізичні вправи та гріючись біля вогню.

Не зайвим буде прихопити зі собою на тривалу прогулянку кілька змінних шкарпеток, рука­вичок й термос з гарячим чаєм. Перед виходом на мороз потріб­но поїсти — вам може знадобити­ся енергія.

Найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації - не потра­пляти у неї. Якщо ви — не люби­тель екстремальних відчуттів, у сильний мороз намагайтеся без особливої потреби не виходити з дому.