«Є ризик, що пацієнтам доведеться купувати ліки за свій кошт»

Медексперти проаналізувати бюджет-2023 на охорону здоров’я та виявили дві небезпеки, які можуть відкинути українську медицину на кілька років назад

Фото The Commonwealth Fund
Фото The Commonwealth Fund

Кілька тижнів тому Верховна Рада ухвалила Державний бюджет на 2023 рік, а кілька днів тому його підписав президент Володимир Зеленський. Очікувано, бюджет 2023 року буде бюджетом воєнного часу. Потреби оборони сягнуть майже половини витрат — 1,14 трлн гривень. Решту видатків рівномірно скоротять (у середньому на 10%) й дофінансовуватимуть за кошти міжнародних партнерів (загалом планують залучити 38 млрд доларів США міжнародної допомоги). Як прогнозують в уряді, падіння економіки в наступному році зупиниться, а економічна ситуація стабілізується. Видатки на охорону здоров’я, хоч і зазнають суттєвих скорочень у доларовому еквіваленті, будуть достатніми, щоб забезпечити сталу роботу системи під час війни. Проте для цього урядові доведеться нівелювати низку ризиків.

Експерти Українського центру охорони здоров’я (UHC) виявили дві ключові загрози — можливе зменшення доступності лікарських засобів для населення та припинення якісного функціонування Національної служби здоров’я України (НСЗУ), що може відкинути українську медицину на кілька років назад. Якщо ця інституція розвалиться, це унеможливить надання українцям послуг за програмою медичних гарантій (ПМГ) і, як наслідок, поки одні пацієнти та їхні родини витрачатимуть останні заощадження на лікування, інші будуть взагалі позбавлені шансів його отримати.

Чи витримає удар система охорони здоров’я, ресурси якої виснажила пандемія COVID-19?

Загальні державні видатки на охорону здоров’я у 2023 році становитимуть 176,9 млрд гривень. Для порівняння, у 2022 році було 196,8 млрд гривень. У доларах США це майже 4,2 млрд (у 2022 було 6,9 млрд доларів США). Як бачимо, якщо у гривневому вимірі видатки скоротили на 10%, то в доларовому — майже на 40%. Відтак у зоні ризику опиняться всі послуги, залежні від імпорту ліків, медичних виробів та витратних матеріалів.

Загальні державні видатки на охорону здоров’я на душу населення зменшаться зі 159 до 116 доларів США, а державні видатки на охорону здоров’я відносно до ВВП — з 4,2% до 2,8% (середній показник у країнах Європи становить 5%), що відкине
Україну до показників 2019 року. З 2019 року частка видатків на охорону здоров’я у державному бюджеті стабільно зростала. У 2023-му її готуються зменшити з 13% до 6,9%.

Чи вдасться отримати необхідні медичні послуги безплатно і в тому ж обсязі, що й раніше?

За даними УВКБ ООН, 73% усіх дорослих, які виїхали з України, — це жінки віком до 59 років, ще 10% — чоловіки цієї вікової категорії. Також за даними ЮНІСЕФ, за межі України виїхало майже чверть дітей віком до 18 років. Тож в уряді очікують суттєвого зменшення споживання послуг, пов’язаних із допомогою жінкам репродуктивного віку та дітям. Водночас велика частина людей, які найбільш інтенсивно споживають медичні послуги, а це, наприклад, люди з хронічними або іншими тяжкими хворобами та люди віком 60+, залишаться в країні.

У 2023 буде зростати попит на медичні послуги, пов’язані з війною або її наслідками, у першу чергу — реабілітаційні послуги та послуги з психічного здоров’я, а також видатки на відповідні ліки й медичні вироби.

Істотно зростуть витрати лікарень. Ріст споживчих цін вплине на фонд оплати праці, який складає від 2/3 до ¾ бюджетів медичних закладів. Прийняту у кінці 2021 року постанову про обов’язковий рівень зарплат лікарів та медсестер не скасують. І хоча малоймовірно, що її будуть виконувати у повному обсязі, вона матиме вплив на політику медичних закладів щодо зарплат. Медичні заклади можуть почати компенсувати дефіцит свого бюджету, перекладаючи витрати на ліки, медичні вироби та витратні матеріали на пацієнтів. А оскільки вартість всього цього зросте, це додатково обмежить можливість багатьох лікарень забезпечувати закупівлі, які й до цього не були оптимальними.

У зоні ризику опиняться також амбулаторні ліки для лікування хронічних захворювань, вартість яких НСЗУ відшкодовує аптекам у рамках ПМГ.

У валютному еквіваленті обсяг фінансування програми державних закупівель коштовних ліків у 2023 році скоротиться на 42%. Оскільки більшість медикаментів у цій програмі держава закуповує за кордоном, є ризик того, що МОЗ не вдасться забезпечити необхідну потребу у дорогих препаратах.

Проте стратегічним ризиком аналітики UHC називають недофінансування НСЗУ. У 2023 році ця інституція отримає найменше коштів за всю історію свого існування. Наступного року на НСЗУ уряд вирішив виділити лише 180 млн гривень. Це на 39% менше, ніж у 2022. При цьому цій організації доведеться закуповувати медичні послуги та ліки у понад 3 тисячі лікарень та 12 тисяч аптек на суму майже 143 млрд гривень.

Бюджет самої НСЗУ становить лише 0,13% від обсягу ПГМ, яким вона розпоряджається. Це у понад 10 разів менше від європейського стандарту фінансування інституційно-стратегічних закупників. Як зазначають в Українському центрі охорони здоров’я, скорочення фінансування відбувається на тлі масштабного відтоку компетентних кадрів на ключових посадах. Зважаючи на це, існує велика ймовірність, що у 2023 році НСЗУ втратить здатність належно здійснювати закупівлі медичних послуг.

Що може зробити уряд, щоб нівелювати ризики

На думку експертів, особливу увагу 2023 року слід приділити забезпеченню ліками та медичними виробами. Традиційно це найбільші статті прямих витрат громадян на охорону здоров’я. Через стрибки курсу валют ціни на імпортовані медикаменти різко
зростуть, через що і державі, і населенню буде дедалі складніше купувати лікарські засоби.

Надмірне навантаження на бюджети сімей у 2023 році може стати додатковою причиною зростання рівня бідності в Україні. Щоб запобігти цьому, уряду слід зробити все можливе, щоб основні лікарські засоби були забезпечені у межах ПМГ, у межах гарантованих послуг у стаціонарах і в рамках програми державних закупівель коштовних ліків. Також уряду необхідно вжити екстрених заходів, щоб відновити компетенції та кадровий потенціал НСЗУ в її ключових функціях, й забезпечити додаткове фінансування, зокрема завдяки міжнародній допомозі. До 2024 року фінансування інституції потрібно забезпечити на рівні щонайменше 0,5% від обсягу ПМГ (додатково знайти 533 млн гривень до коштів, виділених на 2023 рік)", — наголошують в UHC.

Схожі новини