Сон під звуки повітряних тривог

Рекордна кількість повітряних тривог прозвучала на День Незалежності - 189, і тривала загалом у різних регіонах країни від 3 до 14 годин. Попереднього разу росіяни намагалися так зіпсувати українцям настрій на Великдень, коли сигнал «Всім в укриття» пролунав по Україні 109 разів. Сирени попереджають нас про можливий ракетний обстріл, а отже, ігнорувати їх не варто.

Проте якщо протягом дня неприємні звуки не до­зволяють нам сконцентру­ватися на роботі, то вночі - пе­реривають наш сон, після чого можемо почуватися втомлени­ми й розбитими. А якщо така ситуація повторюється з тиж­ня у тиждень, з місяця в мі­сяць, організм, перебуваючи в постійній напрузі, виснажуєть­ся. Можливо, тому у деяких лю­дей вмикається захисний меха­нізм психіки, й на сирени вони перестають реагувати. Про це журналіст­ка «ВЗ» за­питала лікаря-не­вролога, психіатра вищої ка­тегорії Єв­гена Скрипника.

— Звуки, які сповіщають, що може щось «прилетіти», будять нас часом о 3.00, а ча­сом й під ранок, о 5.00−6.00.

— Звичайно, що «нічні триво­ги» заважають повноцінно ви­сиплятися. Звикати до такого звуку не можна і не потрібно — сирена оповіщає про небезпе­ку, і її не вмикають просто так. Тому потрібно підняти себе з ліжка, подбати про інших чле­нів сім'ї, щоб вони зробили те саме, й перейти разом в укрит­тя. Безумовно, такі нічні «вилаз­ки» порушують сон, викликають тривогу, хвилювання. Але якщо людина перебуває в стабільно­му емоційному стані, то справ­ді може спати так міцно, що й не почує оповіщення про пові­тряну тривогу. Нічна сирена не­гативно впливає на тих людей, які перебувають у тривожному стані. Тому вихід один — шукати способи, як себе з нього вивес­ти. Попри те, що йде війна і не­має впевненості у завтрашньо­му дні.

Раджу більше відпочивати. Не чекайте опівночі, щоб лягти спати, бо ви так робили завжди. Лягайте швидше. Старайте­ся дотримуватися визначеного розпорядку дня, зокрема на ви­хідних та під час відпустки.

Не перевантажуйте мозок негативною інформацією. Не читайте, не слухайте і не пере­глядайте новини безупинно. Ро­біть перерви. Бажано — на кіль­ка годин.

Яким би складним не видав­ся день, не забувайте про базові фізіологічні потреби. Їжте, пий­те, обіймайте дітей, цілуйте ко­ханих людей.

— Часто люди чують звук сирени, коли насправді не­має оповіщення про можли­ву ракетну атаку противника чи авіаційний удар…

— Це нормальна захисна ре­акція організму. Щоб не пропус­тити сигнал небезпеки, «нашо­рошуємо» вуха, прислухаємося до всіх, навіть незначних звуків, і справді за якийсь час можемо почати чути сигнал тривоги. По­при те, що зараз ситуація в на­шому регіоні - безпечна.

— Як упоратися з уявними звуками?

— Поверніться у реальність. Що це означає? Поруч з вами є люди — близькі чи колеги по ро­боті. Поговоріть з ними.

— А якщо поруч — нікого?

— Зателефонуйте комусь з рідних чи друзів. Загалом я б радив зараз більше спілкувати­ся з людьми, яким ви довіряєте. Діліться з ними своїми пережи­ваннями.

Можете спробувати відволік­тися. Чудовий і доступний засіб — холодна вода.

— Холодний душ?

— Ні, холодний душ приймати не потрібно (всміхається). До­статньо вмитися холодною во­дою.

Як варіант, полічіть предме­ти, які потрапляють у поле ва­шого зору.

Якщо є можливість, вийдіть на вулицю й подихайте свіжим повітрям або неспішно вико­найте кілька нескладних фізич­них вправ. М’язи розслаблять­ся, серцебиття сповільниться.

Але, крім уявних сирен, мало не щодня чуємо реальні. Споді­ваюся, за пів року ви вже роз­робили чіткий план дій: як діяти вдома, як — на роботі. Як пово­дитися, якщо повітряна триво­га застала на вулиці. Чіткий ал­горитм дій — гарантія того, що ви не будете кожного разу хви­люватися, наче біжите в укрит­тя вперше, і не будете чути фан­томних сирен.

Також рекомендую завжди мати під рукою «тривожну ва­лізку». Періодично перевіряй­те її вміст і залишайте в одному й тому ж місці. Це додасть від­чуття впевненості, що у вас все під контролем, та усуне тривож­ність.