Чому виникає псоріаз

Останнім часом спостерігається зростання захворюваності і поява важчих форм, які складно піддаються терапії.

За даними досліджень, захворюваність чоловіків і жінок приблизно однако­ва. Захворіти на псоріаз можна у будь-якому віці, але існують два вікові піки: у 16-22 роки і у 50-60 років. Перший у більшості випад­ків асоційований зі спадковістю, другий же іноді буває пов’язаний з генетичними факторами.

Причиною запуску патологіч­ного процесу можуть стати емо­ційний стрес, наявність в орга­нізмі вогнищ хронічних інфекцій, сонячні опіки, прийом деяких лікарських засобів. Сприяє роз­витку псоріазу куріння, вживання алкоголю, ожиріння. Є залежність виникнення нових ділянок ура­ження з пошкодженням шкірних покривів за травм, подряпин, роз­чухування...

У патогенезі захворювання го­ловну роль відводять аутоімунним порушенням. Найчастішим про­явом хвороби є утворення на шкірі псоріатичних бляшок, що склада­ються з окремих вузликів, вкритих лусочками. Найчастіше стражда­ють коліна, лікті, сідниці, пахова ділянка і волосиста частина голо­ви. Уражені ділянки можуть довго залишатися без змін, але за про­гресування захворювання їх пло­ща збільшується, вони зливають­ся, досягаючи значних розмірів.

Існує поняття «псоріатична тріада» – комплекс симптомів, найбільш виражених у гострій фазі процесу. Він включає фено­мен стеаринової плями (значна кількість сріблястих лусочок), на­явність термінальної плівки (ніби відполірованої рожево-червоної поверхні), що з’являється піс­ля видалення лусочок, і точкові кровотечі, які виникають на по­верхні папули за її травмування. Прогресуюча стадія переходить у стаціонарну, коли нові елементи не утворюються, а вся поверхня папул вкрита лусочками. У стадії регресу лущення припиняється, а папули стають пласкими і зни­кають. Загострення розвивається після інфекційних захворювань, психоемоційних розладів, існує й сезонність процесу. За несклад­ного псоріазу пацієнти скарг не мають, можливий лише незна­чний свербіж, особливо за ура­ження волосистої частини голови, пахвових западин і пахової ді­лянки. Часто у хворих виникають ураження нігтів, що проявляється потовщенням нігтьової пластинки і її деформацією. Важливо розумі­ти, що захворювання на псоріаз становить серйозну психологічну проблему.

Найважчими формами є псо­ріатичні еритродермія і артрит. За еритродермії в патологічний процес втягується весь шкірний покрив. Шкіра червоного кольору, стягнута, інфільтрована. Загаль­ний стан погіршується, підвищу­ється температура, з’являються зміни в аналізах крові, сечі, збільшуються лімфовузли. Роз­витку еритродермії сприяють не­раціональне лікування різними мазями, у тому числі народними методами, надлишкова інсо­ляція. Артрит за псоріазу про­являється зазвичай ураженням дрібних суглобів кистей і стоп, рідше – променезап’ясткових і гомілковостопних. Виникає їх припухлість, болючість, обмежен­ня функції, часто розвиваються деформації. Ураження суглобів може бути ізольованим, але за­звичай поєднується з ураженням шкіри. Правильно поставити діа­гноз може дерматолог, оскільки схожі симптоми супроводжу­ють й інші шкірні захворювання.Лікування спрямоване на змен­шення запальних явищ, нормалі­зацію зростання і диференціації кератиноцитів. У випадку обме­женого ураження можна вико­ристовувати місцеве лікування, але часто доводиться вдаватися до системної терапії. Важливий тісний контакт з лікарем, оскільки лише спільними зусиллями мож­на досягти успішного результату.

Читайте також: Як доглядати за руками і нігтями взимку