Липка у Сколе — на згадку про Івана Франка і Соломію Крушельницьку

Іван Фаріон
- 17.04.2026, 13:30
- 1 656

«Іменна» липка з’явилася вчора біля історико-краєзнавчого музею у місті Сколе. Вона нагадуватиме місцевим жителям про пам’ятну подію, яка сталася у цих краях 115 років тому. У такі ж весняні дні 1911-го на Сколівщині гостювали народні улюбленці, світові знаменитості — письменник Іван Франко та співачка Соломія Крушельницька. На згадку про своє перебування тут легендарні митці у селі Дубині, передмісті Сколе, посадили «медове» дерево

Через 115 років на Сколівщині з'явилася ще одна "липа Франка". Фото Віталія та Олекси Треничів

Тож у «рік Франка» (у серпні минає 170 років від дня народження Великого Каменяра) шанувальники його творчості на Бойківщині вшанували цю подію й ось таким оригінальним флешмобом…

Десь зберігся відросток липи Каменяра…

«Франковий» саджанець липи виростили у розсаднику Національного природного парку «Сколівські Бескиди». А пересадили його на нове місце учасники науково-краєзнавчої конференції «Культурно-історична спадщина Сколівського краю: дослідження, збереження, популяризація» — її з партнерами організувала громадська організація «Бойківські обереги».

— 115 років тому Франко та Крушельницька посадили свою липу неподалік будинку Бандрівських, де мешкали дві сестри Соломії, — розповів кореспонденту «Високого Замку» краєзнавець Олекса Тренич. — Ця вілла, на жаль, згоріла. Але десь залишився відросток того дерева, його треба шукати. Ми знайшли липи біля іншої вілли, де відпочивала співачка разом з родиною Скориків, але ці дерева молодші від липи, що посадили Франко із Крушельницької. Тож треба досліджувати, де саме вона росла.

Принаймні, наш краянин, дослідник Бойківщини Григорій Дем’ян (український історик, фольклорист, етнограф, літературознавець, археолог, краєзнавець, мистецтвознавець, педагог, народний депутат України (1994—1998 р.р. — І. Ф.), писав, що від кореня Франкової липи зберігся новий стовбур. Займемося пошуками того дерева…

Іменне деревце стало одним з багатьох пам'ятних місць "бойківської столиці". Біля нього роблять фото на добру згадку

Радилися, як шанувати і примножувати історію, красу краю

Оскільки Великий Каменяр зробив величезний внесок у дослідження бойківського краю, описував його у своїх творах, 135 років тому виступав перед громадою Сколе, сучасники приурочили своє зібрання до ювілейних дат, пов’язаних з ним. Але робота конференції у Народному досі «Бескид» не обмежувалася лише темою Франка — говорили про унікальну минувшину, історично-культурну спадщину Сколівщини загалом.

Багато цікавого про це можна було дізнатися із колекцій матеріалів, які перебувають у Львівському історичному музеї — скажімо, виробів скляної гути Ізабелли Любомирської, які виготовляли раніше у «бойківській столиці», етнографічного архіву колишнього працівника суду Івана Гребеняка, поштівок, які видавали у Скольому, салютної гармати, яку передала у музей родина Головацьких…

Чимало пізнавальної інформації присутні отримали від «франкознавців» — подружжя Тихолозів. На конференції згадували про січових стрільців, які вкрили себе безсмертною славою на Сколівщині.

Коли порушували цю тему, організатори заходу вийшли на прямий зв’язок зі знаним меценатом у США Василем Лопухом, коштом якого було оцифровано фотоархів УСС… Говорячи про нинішній день бойківського краю, його дослідники порушували питання про те, як зберегти унікальну місцеву архітектуру, автентичні ландшафти Карпат — цю тему висвітлив директор заповідника «Тустань» Андрій Котлярчук.

Багато цікавого з історії бойківського краю розповів провідний науковий співробітник Львівського історичного музею Тарас Рак

Олекса Тренич розповідав про літературне краєзнавство, про величезну когорту людей — починаючи від Івана Франка, Миколи Устияновича — які народилися, жили і у своїй творчості прославляли бойківський край. Професор Львівського університету фізичної культури Андрій Сова розповів про маловідому діяльність на Сколівщині патріотичного товариства «Луг». Під час роботи конференції цікаві виступи запропонували місцеві педагоги, краєзнавці.

Бойківщина пишається своєю красою, історію і людьми...

Загалом було порушено зо двадцять тем такого різноманітного, далекого і близького життя Сколівщини. Учасники конференції переглянули дві «бойківські» вистави: «Захар Беркут», яку поставив Центр культури і дозвілля Славської ОТГ, а також історичну виставу, яка передавала історію карпатського краю від минулих днів до теперішніх — від Театру дитячої і юнацької творчості Сколівської громади. Було випущено спеціальну поштову листівку, яка відображала минуле і сучасне Сколівщини.

Спеціальна поштівка на тему минулого і сучасного бойківського краю, яку випустили у Сколе

Місцеві активісти і гості переглянути також показ бойківських строїв від історичного музею «Сколівщина» і місцевої бібліотеки. Всім було цікаво і пізнавально. Зустріч краєзнавців стала справжнім святом для бойків Сколівщини, спонукатиме їх надалі берегти і примножувати красу і славу малої батьківщини. Нагадуватиме їм про цей обов’язок і юна триметрова липка, яка росте тут як спогад про великого Франка і велику Соломію…